З самого початку існування людини природа ставила перед нею певні вимоги. Клімат, рельєф, оточення - з усім цим людина змушена була рахуватися, пристосовуватися. Природа таким чином впливала на становлення національного характеру.
Ознакою здоров'я людини і природи є краса, гармонія, приємні пахощі, краєвиди. Тому нас неприємно вражає, коли, мандруючи лісом, ми раптом натикаємося на залишки "цивілізації": пластикові пакети, посуд, ганчір"я, пляшки... Це безладдя псує красу, воно відбирає в людини те здоров"я, яке вона могла б отримати від здорової природи. Природа дуже хвора, земля потребує твоєї, людино, турботи й заслуговує на твою любов.
Голуб
Гарний, Співучий
Літає, їсть, ходить
Живе у нашому місті
Птах
Жила собі коза, а її ніхто не любив. Ось одного дня ця коза вибігла із загону і навтьоки. Біжала біжала і бачить її Ніколай Петрович Воронін і забрав її. І назвав козу Манька, але Ніколай Петрович дуже любив її і не захотів щоб вона спала у загоні і поклав її спати разом із сином Костею Вороніним. Він збагнув його син не помітить Маньку а, зранку забере її. Але Кості закортіло до туалету і він прокинувся і як побачив цю козу так і... Ось він поговорив з батьком і він зрозумів його і вибачився і жили вони довго та щасливо. Через рік коза Манька окозилась і народила ще 1 козочку Марійку це назвав Костя!!! КІНЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЦЬ!
<span>Довжина тіла – 18 – 19 см
Розмах крил – 30 – 36 см
Вага – 25 – 55 г</span><span>Польовий жайворонок за розміром трохи більший за горобця і має неяскраве, але привабливе забарвлення тіла. Спина в нього сірого кольору, іноді коричнево-жовта зі строкатими вкрапленнями, низ білуватий, груди покриті коричневим строкатим пір'ям. Цівка світло-коричнева. Голова польового жайворонка прикрашена невеликим чубчиком, хвіст облямований білим пір'ям. Над темними очима - світла брова. Маскувальне забарвлення польового жайворонка допомагає йому ховатись в траві і на землі. Самця можна відрізнити від самки за більшими розмірами та піснею, яка відсутня у Грцик назар
самки.</span>