<span>І. За широкими полями... був колись веселий край 1) Україна 2) Народження Тараса 3) Бабине пророцтво ІІ. Дитинство Шевченка 1) Дитяча мука 2) З сестрою !!!. Бурлакування 1) Хлопчачі мандри 2) Тарас пропав. 3) Чумакування малого. IY Cумні розповіді про злидні 1) Оксана 2) Курінь 3) "Молодий - молода" Y В гості до діда 1) У діда 2) Спів кобзаря 3) Розповіді про гайдамаків 4) Народні пісні YI. Тарасова наука 1) "Щось вийде, а що - буде видно колись" 2) Навчання з-під різок 3) Тарасова мрія про книжку 4) Крадіжка YII Важкі часи 1) Смерть матері 2) сімейні негаразди 3) В наймитах 4) "Важко жити, а я же хочеться жити"</span>
<u>Характеристика образу Роксоляни Осипа Назарука </u>
Риси характеру Роксоляни - рішуча і винахідлива; - благородна та скромна; - весела (Хуррем) і оптимістична; - цілеспрямована та волелюбність; - терпима і безоглядна до будь-яких труднощів.
Мотиви і діяльність Роксоляни - зовнішня краса і внутрішня мудрість; - здатність до прийняття вагомого рішення; - глибока повага до своїх батьків, Абдуллага, Сулеймана; - прагнення пізнати нове і цікаве; - поважне ставлення до релігії; - вміння боротися з ворогом; - самопожертва заради народу, рідного краю; - стійко сприймає життєві труднощі
XVII століття — складний час для України, сповнений численними трагічними історіями окремих людей. Саме тоді тисячі дівчат і юнаків потрапляли в полон до татар, а потім турків. І лише небагатьом українським красуням доля «посміхалася»: вони ставали дружинами своїх панів. Можливо, ті дівчата знаходили щастя в коханні, в материнстві, але так до кінця життя й залишалися заховані чадрою від усього світу, нікому не відомі, ніким не знані. їхнє життя обмежувалося стінами гарему, їхній світогляд зазнавав убивчої наруги під впливом чужинної культури й релігії, їхнє спілкування — розмови з чоловіком, іншими його дружинами та прислугою. Такими були закони мусульманства.
<span>Тим більш дивовижною, аж до неправдоподібності, здається історія життя української дівчини Анастасії Лісовської, яка, не виділяючись вродою, змогла стати дружиною Сулеймана Пишного, десятого султана Османської імперії, відмовилась носити чадру і супроводжувати свого чоловіка у військових походах, навіть впливала на державну турецьку політику. </span>
<span>Образ Роксоляни (під цим іменем Настя Лісовська увійшла до історії) в романі Осипа Назарука поєднує і вигадку, й факти. Але найважливішим, що спробував відтворити письменник, на мою думку, є неоднозначність постаті української дівчини, що стала турецькою султанкою. Що привело її до влади? Розум? Так. Кохання? Так. Підступність? Так. Але чи маємо ми право, з точки зору сьогодення, хоча б якимось чином засуджувати дії Хасеке-Ель-Хуррем-Хатун (ще одне ім'я Роксоляни)? Чи могла вона в умовах середньовічного мусульманського світу чинити по-іншому? Можливо, вона просто намагалася вижити, захистити своїх дітей? </span>
<span>У будь-якому випадку Роксоляна заслуговує на пошану і пам'ять нащадків, адже її життя є яскравою ілюстрацією, як в умовах невідомого чужого світу людина не тільки не втратила оптимізму, але й досягла певних висот. Напевно, хтось скаже: «Фатум! Доля!» Можливо, але згадаймо, скільки зусиль доклала Настя, приміром, щоб здобути освіту, як виявила кмітливість у найскладніших розмовах (хоча б із монахом-відступником чи з мусульманськими мудрецями), скільки сміливості показала перед підданими падишаха, йдучи до його палат, скільки патріотизму виявила, відстоюючи своє право на віру тощо. </span>
<span>Тож пам'ятаймо історію й учімося з неї найкращого. А історія Роксоляни учить нас бути цілеспрямованими, одначе, зважати, що не завжди мета виправдовує засоби. </span>
Сад-осад,Ренет-планет,баштани-каштани в кустах- намистах,на путі-вигнуті
Відповідь:
юдина – це досить складна істота, яка володіє різними якостями. Однією з найбільш складних і суперечливих якостей людини є страх. Ставлення до страху різне. У нашій культурі його прийнято вважати низькою якістю. Ті, хто не має страху, іменуються сміливцями, людьми, які подібні до героїв. Логіка, яка стосується сучасного поняття страху, зрозуміла. Проте чи дійсно люди розуміють це явище в повній мірі правильно? Я спробую відповісти на це питання у своєму творі.
Отже, проявів страху буває досить багато. Хтось боїться темряви, інші – висоти, є і більш раціональні страхи, як то страх стати жертвою маніяка або страх померти від смертельної хвороби. Страхи бувають глибокими внутрішніми, які рідко піднімаються назовні, і досить поверхневими, які можна швидко відчути. Якщо людина постійно і необґрунтовано відчуває страх, інші можуть називати її боягузом. Боягузтво може стати дуже неприємним звинуваченням, особливо якщо боягузом називають чоловіка. Втім, звичайний страх далеко не завжди принизливий. Більш того, іноді відчувати страх корисно, адже він може зберегти людину від дурного і небезпечного вчинку.
Повна відсутність страху може мати вкрай негативні наслідки для людини. Прикладів тому є безліч, і ми можемо з легкістю відшукати їх. Наприклад, якщо мова йде про людей, які стрибали з високого мосту в воду. Їм вдалося подолати свій страх висоти, але ні до чого хорошого це не приводило. Після такого стрибка цілком можна невдало приземлитися, пошкодити життєво важливі органи і померти. І в той час як боязка людина відмовиться ось так стрибати, сміливець зробить це і загине. Хіба загибель внаслідок подолання страху можна назвати чимось хорошим? Аж ніяк ні, і саме тому страх іноді корисний.
Пояснення: