Хліб на деревах не росте! Справа в тому щоб зробити хліб треба докласти багато зусиль... Щодня хлібороби роблять в полі, збирають пшеницю, потім відправляють її у хлібо-пекарню і тільки тоді пекарі випікають смачний хліб на це іде час, тому хліб можна зробити лише доклавши зуссиль та наполегливості і звісно любові до своєї роботи.
У цьому слові 2 корені , оскільки це складене слово.
1 корінь - міськ;
2 корінь - рад ;
Ті, що люблять гонити інших, не здатні до дружби.
Багато Федько працював – багато грошей отримував.
Ми ніколи не підемо звідси, кричали люди.
Завжди птах втомлюється, коли багато літає.
Вчитель просив Машу писати розбірливо, а вона не слухала його.
Почнемо нове життя завтра, щоб стати кращими?
Немає такої людини, яка б не любила свій край, і свою Батьківщину. Без Батьківщини немає народу, немає нас. Усі ми любимо, і будемо одвічно памятати нашу домівку, край де ми проводили щасливі роки нашої молодості, а можливо і проведемо там все життя. Всюди добре але вдома найкраще і кожен це усвідомлює.
Ми всі будемо робити так, щоб всі щасливі моменти залишились у нашому житті лише на яскравому фоні. І це стосується не лише щасливих спогадів про минулі роки, це стосується і щасливих спогадів про наші почуття до певної особи, а точніше про наше вірне і перше справжнє кохання.
Немає солодшої миті, ніж перше кохання, і всі це пройшли. Пройшли той момент коли вам обом не хотілось покидати один одного , і це мабуть були найкращі моменти у нашому житті. Але яке кохання без вірності ідовіри. Для того щоб кохання було справжнім, воно повинне бути засноване на довірі, і підтримці, адже ніхто так не підтримає і не допоможе як кохана тобі людина. Для чого пробувати мимобіжні почуття, коли можна знайти справжні і насолоджуватись ними вічно і безкінечно.
Як би нам не хотілось, але ми повинні памятати ті місця які нас виростили, і тих людей які зуміли принести у наше життя посмішку, адже немає людини яка б прожила своє життя яка ні разу не відчула смак кохання і ностальгії.
<span> </span>
Я дуже люблю зустрічати перші спалахи пробудження нового дня. Задовго до сходу сонце сповіщає про свій прихід. Воно забарвлює своїми променями нічний небосхил, гасить зорі.
Я люблю зустрічати сонце, гру і трепіт ранкових спалахів його променів. Спочатку на обрії з'являється багряно-червона смуга. Потім вона стає оранжевою, рожевою, а далі сонцем наповнювалося все навколо. І ніби вперше бачиш зелений листочок, дерево, яке росте аж до мого вікна, і легкий туман над рідним містом, що пробуджується до нового дня.
І ось світанок змінюється новим днем, наповнюється турботами життя людей, і я чую ніжне: «Доброго ранку, сину!»