Вгорі, досі, тоді, понині, нині, тричі, двічі.
1.Визорилось небо,поля потонули в імлі,у синіх смереках.
2.Місяць на небі,зіроньки сяють,тихо по морю човен пливе.
3.Пригріло сонечко,обсохла земля,потягло орача в поле.
4.Настало літо,й настали жнива.
5.Літо дбає-зима поїдає.
6.Стихла пісня-тихо стало над степом.
7.Добре бідному:в нього від багатства голова не болить.
8.Піднімаються грози на тлі вечорів,у тих грозах серця позливались громами.
9.У прибережних вербах щебече птастство.зелений комиш стоїть нерухомою лавою.
10.У пробуджену ниву лягають зернини,в своє лоно приймає їх тепла рілля..
Прымерно как-то так будет.
Http://5fan.ru/files/12/5fan_ru_61112_ff57fcbac3e271248451a7ea271e3b04.html_files/rId6.jpg
<span>Присудок - це головний член речення, пов'язаний з підметом, що виражає дію предмета (підмета).
</span>Граматична основа - складається з присудка і підмета.
Присудок відповідає на питання<span> що робить (підмет)? що зробить? що з </span><span>ним робиться? у якому він стані? який він є? хто або що він є?</span>
Мальовниче, маленьке, гарне, старе село.
Чорна, густа, грозова, велика хмара.
Гарний, чудовий, поганий, хороший <span>настрій.
Велике, гарне, золоте, чисте поле.
Велика, маленька, холодна, глибока </span>ррічка<span>чка.
Дорослий, гарний, милий, сп</span><span>івучий горобець.
Гордиий, сизокрилий, дикий, великий орел.</span>