Говорюща риба - головний персонаж однойменної казки Емми Андрієвської. Вона була "соромом родини", бо мала чинити так, як інші - мовчати. Тому балакуху вигнали подалі від риб'ячої громади. Автор наділяє свою героїню кращими рисами характеру: привітністю, щирістю, добротою, бажанням допомогти, вірністю. Єдиний її недолік - зайва балакучість, коли не було співрозмовника, то говорюща риба розмовляла сама з собою. Їй пощастило зустріти рибалку, з яким балакуха заприятелювала. На жаль, через свою довірливість говорюща риба закінчила життя на сковорці рибалчиної дружини. Приятель риби, небалакучий рибалка, був невдахою: йому не щастило з уловом, дружина завжди сварилася, докоряла чоловікові за малий улов. А говорюща риба зрозуміла його краще, ніж люди, і стала допомагати. Рибалка був добрим, не здивувався зустрічі з балакучою рибою, став їй за товариша. Він прислухався до порад нової приятельки і був щасливий від знайомства з нею. Коли рибалці стало щастити на річці, він вирішив віддячити говорющій рибі й запросив її в гості. Чоловік так і не дізнався про смерть приятельки, тому довго чекав її біля річки.
У степовій зоні мешкає 90 видів ссавців, птахів і купа комах. Дійсно, в умовах степу, а саме — мізерної рослинності, посушлівого клімату, нечисленних водойм, холодних зим і величезної території дуже складно ховатися від ворогів і добувати собі їжу. Тому тварини, що мешкають тут сильні і витривалі, а також можуть довго обходитися без води і їжі. В степах проживають кулани, сайгаки і джейрани, які боячись вовків, збираються у великі стада. Так їм легше дати відсіч хижакам. Швидкість під час бігу вони розвивають до 150 км на годину. У підземних норах живуть ховрахи, борсуки, бабаки, хом’яки, тушканчики і лисиці. Там вони рятуються влітку від нестерпної спеки, а взимку від холоду. У норах вони зберігають їжу і вирощують дитинчат. Ці мешканці навчилися тривалий час обходитися без води, вживаючи соковиту рослинність. А ось горностаї, тхори і вовки нори не риють. Войовничість дозволяє їм займати чужі оселі, виганяючи з них законних власників. Серед всеїдних тварин в степах велика кількість птахів, рептилій і їжаків. Вони харчуються ягодами і комахами Окреме місце належить плазунам. Найбільш часто в степу зустрічається полоз і степова гадюка. Повітряний простір степів підкорюють степові орли, курганники, канюки, соколи і боривітри, чайки і жайворонки. У таких нечисленних водоймах і біля них мешкають чаплі, а також куріпки.
Поділ на склади: Під-зе-мел-ля, пі - д'їзд, джміль ( один склад ), я-ма, ар-мі-я,
від-ря-джа-ти, о-б'їж-джа-ти, ро-з'яс-нен-ня, піз-ньо-го, ран-ній, нав-ви-пе-ред-ки,
над-дніп-рян-ський, За-кар-пат-тя.
Поділ на частини для переносу: Під-земелля, підзе-мелля, підземел-ля.
Пі-д'їзд, джміль ( не переноситься ), яма (не переноситься), ар-мія, від-ряджати, відря-джати, відряджа-ти, об'ї-джати, об'їджа-ти, ро-з'яснення, роз'яснен-ня,
піз-нього, пізньо-го, ран-ній, нав-випередки, навви-передки, наввипе-редки, наввиперед-ки, над-дніпрянський, наддніп-рянський, наддніпрян-ський,
За-карпаття, Закар-паття, Закарпат-тя.
Орфограми.
Об'їджати: апостроф, буквосполучення ДЖ.
Наддніпрянський: Буквосполучення СЬК
-0\=0= 5 букв, 5 звуків 2 склади
Біл- корінь, и-суфікс, ти-суфікс