Сучасні технології <span>- вимога сьогодення, що дозволяє створити суспільство, засноване на знаннях. Вони все більше захоплюють різні сфери нашого життя і несуть за собою як позитивний так і негативний вплив. </span>
Суспільство, яке дбає про своє майбутнє, має усвідомити колосальні можливості, привнесені новими технологіями. Вони спрощують спілкування та співробітництво. Можливості сучасної системи освіти значно розширюються завдяки використанню сучасних технологій. Сьогодні перед педагогами стоїть важливе завдання - виховати та підготувати молодь, спроможну активно включатися в якісно новий етап розвитку сучасного суспільства, пов'язаний з інформацією.
Але з іншого боку, ні для кого не є новиною, що дитина опановує комп'ютер раніше, ніж навчається грамотно писати та критично читати. Чому комп"ютер може замінити дитині ліпшого друга? Що зможе дізнатися маленький читач з всесвітньої павутини знання, коли батьки не контролюють відвідувані сайти? Де поділась та працьовитість і бажання допомогти батька по хатніх справах, коли просто можна вімкнути посудомийну чи пральну машину і далі лінуватися?
Тему розвитку сучасних технологій розглядало багато письменників. Одним з яскравих прикладів є науково-фантастичний роман-антиутопія Рея Бредбері «451 градус за Фаренгейтом», виданий ще в 1953 році. Тут автор сміливо пише, що людина в майбутньому потоне у світі технологій і у неї вже просто не буде часу на просте спілкування, або просто для того щоб подумати. "У нас є все, щоб бути щасливими, але ми нещасні... Життя перетворюється на суцільну карусель".
На основі вище написаного, я хочу зробити висновок. Технології з кожним днем вдосконалюють і полегшують наше життя. Та є межа, за якою вони завдадуть нищивної шкоди усій планеті. Тому щоб не виникло такого, пропоную кожному визначити для себе саме цю межу впливу сучасних технологій.
<span>
</span>
Пише, пишемо - так можна перевірити и в корені.
Звичайно , у кожній сім’ї є родинні перекази.Так от : мама розповідала , що наш дідусь одного разу на війні потрапив під дуже страшну грозу, було це так.То був теплий серпневий день. Він із друзями пішли до ліу. Саме у лісі їх чекала гроза.В якусь одну хвилину усе небо набрякло , стало темним і крізь небо крапати перші дощові краплинки.Тоді вони ще не знали , що це – гроза.Саме так , адже якщо небо стало темним, то і все – від грози не втечеш , вона буде стовідсотково.Перед грозою , а вони таки була , вони із друзями залишилися у лісі , адже була війна , їм не було було нікуди іти, вони у лісі перечекали це стихійне лихо , і воно справді було стихійне , бо у той день понад 15 дерев було знищено грозою .Ось так трапелося з ними.Враз надворі стало темно.Сховалися птахи. Все завмерло. Важкі свинцеві хмари затягли небо. На його сірому тлі часто виникали блискавки, далеко на горизонті. Миттєво налетів шалений вітер, здійняв клуби пилу. Він нахиляв до самої землі дерева, смикав їх за гілля, зривав листя. Все здригнулося від першого гуркоту грому. Важкі краплини дощу впали на спраглу землю.
Якби птахи і звірі вміли говорити, вони б розповіли дітям, як важко живеться їм у брудному лісі. Адже ліс - це їхній дім. Невже діти дома поводяться так само, як і тут? Тим більше, дітлахи зараз у гостях.То де ж їхня повага до хазяїв лісу, їхня чемність і вихованість!