<span><span>життя - найдорожчий скарб. а шанувати ту, яка
нам це життя подарувала наш обов'язок. вже з дитнства ми любимо матір,
бо вона пікліється про нас, догладає. ті казки, що нам їх мама
розказувала, залишаються в серці , а потім ми їх переповідаємо своїм
дітям.
запам'ятайте, що на всій планеті немає ріднішої людини, ніж мати.
вона - найкращий товариш. тільки її ми підпускаємо так близько до своєї
душі, як нікого іншого. мама - сонечко ясне, що веде нас по життю, а
коли вона плаче - найстрашніше покарання для дітей. любіть свою маму і
ніколи її не забувайте! </span></span>
Змагалась осінь з зимою. Осінь обвішувала густими туманами, зими притрушувала все снігом. Змаганя тривали цілий місяць, але бородьба була нерівна - зима перемогла. Вона покрила калюжі крихким льодом, а землю притрусила пухким снігом.
Обрали множина; чіплялись множина; лізли множина; нашорошувались витягали нюхали дратували розпалювали - множина; наблизився однина чоловічий рід; полетіли множина; рвонувся однина чоловічий рід; одягли множина; посадили множина;
В іменниках III відміни повість, радість у формі орудного відмінка приголосні не подовжуються (повістю, радістю - підкреслити "т"), тому що м'який приголосний стоїть не між двома голосними.
У моїй родині до українських писень ставляться дуже поважно тому що ми спиваемо їх за вечерею та на святах. Пісня це краса нашої семьї.