Кожен народ на землі з покоління в покоління передає свої звичаї , побут , легенди і світогляд . Все, що людина вважає своїм , рідним , близьким і коханим , успадковано ним від предків і дбайливо зберігається в сучасному світі. Традиції – це саме те , що виховує особистість і допомагає визначитися з життєвими пріоритетами.
Свої традиції є також у кожної сім’ї , і наша – не виняток. І основною нашою традицією є згуртованість. Що – б не трапилося , завжди можна бути впевненим у тому , що рідні люди прийдуть на виручку . Старше покоління в нашій сім’ї користується незмінним пошаною і повагою. До їхньої думки і порад обов’язково прислухаються і дорослі і діти. Завдяки тому , що кожен член сім’ї піклується про іншому , наша сім’я стає міцною і щасливою . Гостинність , теж одна із сімейних традицій. У нашому будинку завжди раді родичам , друзям і знайомим. Прихід гостей перетворюється на маленьке свято . Батьки не усувають дітей від спілкування з дорослими , а навпаки , спонукають брати участь у спільному чаюванні і на власному прикладі вчать , як доглядати за гостями. Такі вечори проходять у нас весело і цікаво для всіх.
До речі про свята . Такі загальноприйняті свята як Новий рік чи Міжнародний жіночий день , дні народження ми відзначаємо у великій компанії. Як правило , за святковим столом збирається багато гостей , проводяться різні конкурси та вікторини. Буває дуже весело , і ми довго потім згадуємо про ці вечори . Але є у нашої сім’ї і свої свята , які проводяться у вузькому сімейному колі. Це дати значущих для членів сім’ї подій , які залишили незгладимий слід у житті .
Традицією в нашій сім’ї є і любов до активного відпочинку . У вихідні ми обов’язково виїжджаємо на природу. Влітку це відпочинок на річці з купанням і риболовлею , з піснями біля багаття і ночівлями в наметі. Або похід з рюкзаками за плечима в гори щоб подивитися на печери. А взимку – всією родиною ходимо кататися на ковзанах або тубах . Такий відпочинок приносить багато радості і заряджає енергією на довго.
Наша сім’я була б не повною , без домашніх вихованців. Кіт, що живе у нас вже багато років , став майже членом сім’ї. У нього теж свій характер і з ним треба рахуватися іншим мешканцям будинку. Любов до тварин ми теж вважаємо своєю традицією.
Сімейні традиції допомагають людині стати особистістю і гідним громадянином своєї країни. Дозволяють пишатися своїм корінням , цінувати і любити свою Батьківщину. Я думаю , наша сім’я зможе зберегти свої звичаї і передати їх новому поколінню.
1)Н.в. тридцять чотири тисячі п'ятсот шістдесят сім
Р.в. тридцяти (тридцятьох) чотирьох тисяч п'ятисот шістдесяти (шістдесятьох) семи (сімох)
Д.в. тридцяти (тридцятьом) чотирьом тисячам п'ятистам шістдесяти (шістдесятьом) семи (сімом)
З.в. тридцять (тридцятьох) чотири (чотирьох) тисячі п'ятсот шістдесят (шістдесятьох) сім (сімох)
О.в. тридцятьма чотирма тисячами п'ятьмастами (п'ятьомастами) шістдесятьма (шістдесятьома) сімома (сьома)
М.в. тридцяти (тридцятьох) чотирьох тисяч п'ятистах шістдесяти (шістдесятьох) семи (сімох)
2)Н.в. вісім тисяч дев'ятсот десять
Р.в. восьми (вісьмох) тисяч дев'ятисот десяти (десятьох)
Д.в. восьми (вісьмом) тисячам дев'ятистам десяти (десятьом)
З.в. вісім (вісьмох) тисяч дев'ятсот десять (десятьох)
О.в. вісьма (вісьмома) тисячами дев'ятьмастами десятьма (десятьома)
М.в. восьми (вісьмох) тисячах дев'ятистах десяти (десятьох)
У Марусі Богуславки була схожа доля з Роксоланою.
Моє ставлення до Марусі Богуславки позитивне, адже не дивлячись на те, що вона пережила ,не втратила людяності і співчуття до людей.Маруся, отримавши ключі від замку і темниці, звільнила з полону своїх земляків. Це свідчить про її доброту і сміливість, саме такі люди мені імпонують, я вважаю їх чесними та мудрими.
Природа дає нам життя.За це ми маємо їй дякувати,оберігаючи її.
Рослини дають нам кисень й поживні речовини.Кожна рослинка-це маленьке життя.Вони теж відчувають біль, повагу та не повагу до їхнього ставлення.
Поки є природа є й ми!