Причаїлись гори,заворожені красою ще ніколи не бачених степів.
Похмурий і задумливий ,мимоволі забрів до лісових хащів.
<em>Дмитрик, </em><em><span>восьмилітній хлопчик</span></em><em>, вибіг на вулицю з курної хати.</em>
<em><em>Там він, </em><em><span>клятий</span></em><em>, і загине.</em></em>
<em><em>Був у Романовім садку куток,повитий особливою таємничістю.</em></em>
Моя матуся розумна, гарна, смілива, турботлива. Моя молодша сестричка любить співати, танцювати, грати у м'яча. Мій тато вміє: майструвати, танцювати, грати в футбол, грати в волейбол та баскетбол. Моя тітка вміє дуже смачно готувати їжу, дуже пильно прибирати та допомагати мені з домашніми завданнями. Червонясте, золотисте опадає з клена листя. Нагорбочку, у долині розцвіли волошки сині. Оля, Оксана, Василько і тарас читають цікаву книжку. У наших краях зимують дятли, горобці синички та ін. На столі лежать три книжки: математика, українська мова та читання. У четвертому класі учні вивчають математику, англійську мову, українську мову, природознавство. Учителька розповідала нам про далекі походи, цікаві зустрічі, захоплюючі пригоди.
Я входжу в ліс,де трава стає навшпиньки.
Ось і прийшла осінь-чарівниця.
Зазолотила все навкруги.
Вкрила коштовним килимом землю, розсипала золото листя на траву.
Дуб одягнув святковий червоно-багряний жупан.
Тонкостволі берізки вбралися в святкові оксамитові сукні, повплітали жовтогарячі стрічки у довгі коси.
Небо прозоре, чисте, ні хмаринки.
Легкий вітерець доносить лісові пахощі.
Розцвіли одні з найгарніших весняних квіток - підсніжники. Ця рослина чомусь нагадує мені струнку юну дівчину - напевне, через те, що вона така крихка. Всередині підсніжників наче заховались промінчики сонця.
Хоч ця квітка й одного зі снігом кольору, проте люди, знайшовши її, радісно промовляють: "Погляньте, підсніжники розцвіли!" Це через те, що тонке стебельце вирізняється зеленню з-поміж снігу.
Підсніжник - найгарніша весняна квітка.