- Доброго дня. Перепрошую, чи не могли б ви підказати, як мені дістатися залізничного возкалу?
- Доброго дня. Так, звичайно. Зараз вам слід спуститися вниз вулицею, а потім повернути праворуч.
- Зрозуміло.
- Далі ви побачите велике перехрестя. Перейдете через дорогу і побачите метро.
- Дякую. А ви не знаєчете, чи потрібно мені буде робити пересадки в метро?
- Так, потрібно буде змінювати одну лінію на іншу. Вам підказати?
- Так, будь ласка.
- Ви сядете на станції "Лук'янівська" і доїдете до "Хрещатика". Там ви зміните зелену лінію на червону і дістанетесь зупинки "Вокзальна".
- Величезне вам спасибі. Щасти!
- На все добре!
Я гадаю нам требе піклуватися всім про природу!Її треба берегти!Завдяки природі ми живемо природа дає нам життя!Природа дає нам поживу.Наприклад якби не було б природи не булоб курки, яка дає нам яйця, а з яєць небуло б смачної яєшні.Я живу в україні, я представник своєї держави і повинен (павинна) піклуватися про неї!
Риси характеру Марусі Богуславки: добра, відповідальна, турботлива, співчутлива, рішуча, здатна на самопожертву, патріотка
Маруся — проста дівчина-бранка з благородною, чистою душею. Вона не забула своєї вітчизни, народу і прагне врятувати козаків-невільників. Звідси благородні риси і вчинки героїні. Маруся Богуславка не осуджується в думі, хоч вона і «потурчилась, побусурманилась». Навпаки, співець викликає до неї глибоке співчуття у слухачів, наділяє її багатьма позитивними якостями: християнська земля для неї — «наша», Маруся постійно думає про змучених невільників і здійснює свій задум — допомагає їм вирватись з ненависної турецької каторги. Тож Маруся приходить до козаків-невільників, які «тридцять літ у неволі пробувають, божого світу, сонця праведного у вічі собі не видають», і обіцяє їм на Великдень дати ключі від темниці (саме тоді «пан турецький», її чоловік, має «до мечеті від’їжджати», а їй залишить ключі). Хоч козаки-невольники і не повірили спочатку в щирість наміру Марусі, а стали проклинати її, проте Маруся дотримала свого слова — вона визволила козаків з неволі, хоч сама з ними не захотіла тікати в рідну землю, і не могла вже залишити чужої країни.
Трагедія Марусі в тому, що вона, ставши жінкою турецького хана, не забула батьків своїх, свого рідного краю. Патріотичні почуття десь глибоко озиваються в її серці, і вона відважується на дуже ризикований крок: визволяє своїх земляків-невольників. Таким чином, патріотичний вчинок, який здійснила Маруся Богуславка, свідчить про її велику любов до рідної землі, до українського народу.
Как-то так, писала сама сочинение когда-то думаю тебе помогло(много знаю о Маруси ведь мы с одного города как-бы) что не понятно есть переводчик))))
Для людей які люблять народні традиції, які цікавляться традиційними ремеслами і їх застосуванням в сучасному мистецтві і життя.Народне мистецтво завжди ясне лаконічне, барвисте привертає різноманітними формами, кольором. Воно робить просту побутову річ радісною і ошатною, виховує гарний смак і почуття прекрасного, гордість за свій народ, повагу до його творчості.Людина дивиться на ці речі з точки зору свого віку. Він шукає те, що йому цікаво зараз, думає, як він може використовувати ці предмети в елементах одягу та інтер'єру.Будемо знати народні традиції, будемо дбайливо до них ставитися і знайдемо їм правильне застосування в нашому житті.
Варіант 1
Літні канікули я провів удома, в місті. Кожного дня я грав на вулиці зі своїми друзями. Мені завжди було весело. Ми каталися на велосипеді, збирали з конструкторів роботів. Ще ми часто ходили з друзями на спортивний майданчик. Я познайомився з багатьма новими людьми.
Я добре провів час на літніх канікулах.
Варіант 2
Все літо я провела у своєму рідному місті. Погода влітку була гарна, сонячна. Ми з дівчатками щодня збиралися вдома у однієї з подружок. Ми сиділи за садовим столиком під деревами та гралися. А якщо йшов дощ, то ми будували будиночок з подушок. Там ми грали з ляльками.
У серпні ми їздили з мамою і татом до парку атракціонів. Там мені дуже сподобалися різні гойдалки.
Варіант 3
На літніх канікулах я з татом, мамою, бабусею і сестричкою Полінкою їздив відпочивати на Чорне море. Ми були в місті Севастополі, що знаходиться в Криму. Я навчився плавати. Точніше, мене навчив тато.
Я полюбив море. Воно велике та ласкаве. Наступного літа я знову хочу на море.
Варіант 4
На літніх канікулах я займався багато чим цікавим. Наприклад, я читав книги. Особливо мені сподобалася книга «Сім підземних королів». Ще я вчився розбиратися у батьківському комп'ютері.
Ще тато брав мене з собою на риболовлю, щоб я не сидів весь час у місті. Ми ночували в наметі. На природі було добре.
Оригинал http://ycilka.net/tvir.php?id=636#ixzz4sveS9GIC