Які риси характеру я хочу в собі виховати
<span> Мабуть, це питання слід пов'язати із отим вічним питанням дорослих на кшталт "Яким ти хочеш стати, коли подорослішаєш?" або "Ким мрієш бути?". У молодших класах, коли мене це діставало це питання, я відповідав, що моя мрія - бути таким, як Карабас-Барабас або Бармалей. Але то було усе несерйозно і необмірковано. Згодом трапився випадок, який примусив мене замислитися над цим питанням. Я посварився 3 усіма своїми друзями. Спочатку ходив "півнем", високо задравши носа і зухвало думав, що вони без мене і дня не зможуть прожити. Чомусь я тоді так думав. Але згодом мій ніс якось сам став опускатися, я ходив похнюплений, життя нічим не тішило. Батьки відразу відчули, що у мене неприємності. Одного разу батько зайшов до моєї кімнати на хвилинку щось попросити, затримався на годину. З тієї розмови я багато чого зрозумів, переоцінив себе і свою поведінку й замислився, чому мене покинули друзі? Мабуть, причина у мені. Я дивився на батька і хотів бути таким, як він. Мій батько - посадова особа. У нього поставлений голос, його завжди приємно і цікаво слухати. Він знає так багато! На день народження тата з ранку і до вечора телефон не вмовкає. А за столом лунають вітання, подяки, слова поваги і любові. Моя мама часто говорить, що вона не уявляє своє життя без батька. Я так хочу бути таким, як батько, - щирим, відвертим, простим у сім'ї і з друзями, на роботі професійним, компетентним і справедливим, і взагалі доброю людиною. Невдовзі після тієї розмови я помирився з друзями. З тих пір ми жодного разу не сварилися, і тепер наша дружба стала міцнішою. А ще у цьому році мене обрали за старосту класу (хоча раніше і квіти не довіряли у моє розпорядження!). Але на цьому я не зупиняюся, а постійно працюю над собою, щоб колись і мій син пишався мною. </span>
Рідна земле — вічна радість серця! Якби хліб та одежа, то їв би козак лежа. Встала з-за столу не ївши.
больше незнаю прости(
Якби я потрапив у давній Київ то обовязково б прихопив з собою відеокамеру та фотоапарат. І ось я у давньому Києві найперше я зніму на відео камеру того часних відомих людей.Зберу зразки зниклих рослин.Знайду стародавні книги.Зніму на відео камеру війни битви.Це все я забиру з собою у теперішній і ще види сьогодні зниклих тварин.Думаю це все допоможе змінити уявлення про давній Київ.
Уявімо собі на мить, що українці є однією сім'єю.
Це велика і дружня родина. У ній панує любов і злагода. Усі поважають один одного. Не сперечаються, а дослухаються до думки кожного. Не крадуть. Не ображають нікого. Не обманюють і не використовують інших. Поганих слів не вживають. Усі є добрими і щирими. Безкорисливими і співчутливими. Працьовитими і чесними. Люблять свій край.
У такому випадку зникнуть злочини. Не буде голодних і самотніх людей. Не будуть покинуті діти. У кожного будуть батьки, котрі любитимуть їх. Усі будуть щасливими. Головне не буде війни.
Марійка дуже гарна коли посміхаеться і розмовляє