<span>Весна починається з перших її квітів - пролісків. Ще не встиг зійти із землі сніг, а вже пнеться до сонечка цупкий зелений паросток. Однієї миті він здається одним дужим стебельцем, яке невдовзі розкриється і з"явиться на світ ніжна, блакитна, але смілива й нетерпляча квітка. І від цього рясного холодного цвіту земля знову стає зимовою.</span>
Ответ:
Объяснение: Лікув-- корінь. Ат-- суфікс. И -- закінчення
М’який знак у дієсловах наказового способу пишеться лише тоді, коли приголосний у вимові звучить м’яко: Порадь, порадьмо, порадьте; викинь, викиньмо, викиньте.
Після букв П, в, ч та Р в українській мові м’який знак не пишеться: Насип, насипмо, насипте; постав, поставмо, поставте; плач, плачмо, плачте; вір, вірмо, вірте.
Успіхів ;)
Айвенго – молодий саксонський дворянин, син Седріка Сакса, ярого супротивника чванливої норманской знаті, лицар без страху і докору, що складається суцільно з позитивних якостей. Айвенго бере участь у третьому хрестовому поході, очолюваному королем Річардом Левове Серце. Батько прогнав Айвенго з дому за те, що той закохався в його вихованку леді Ровену, яку Седрік хотів видати заміж за Ательстана – одного з останніх нащадків саксонської королівської крові. Цей шлюб ставив мету – відродження королівської саксонської династії. Айвенго таємно повертається з Палестини. В одязі мандрівника він потрапляє в рідний замок, там в цей час гостює лицар-тамплієр – давній суперник Айвенго. Молодий лицар залишається невпізнаним, але з розмови з Ровеною дізнається, що вона любить його. Айвенго допомагає єврею Ісаку, купцеві з Йорка, уникнути небезпеки, вдячний за це Ісаак купує йому обладунки, коня і зброю. Айвенго з’являється на лицарському турнірі інкогніто і здобуває перемогу над чотирма учасниками, в тому числі і тамплієром де Буагільбером. Переодягнений і невпізнаний король Ричард допомагає Айвенго перемогти в загальному турнірі, але Айвенго отримує серйозну рану. Рятує його прекрасна Ребека, дочка Ісаака. Вдячний Айвенго заступається за неї, коли їй загрожує спалення на багатті за звинуваченням у чаклунстві – бореться за неї на поєдинку «Божого суду». Противником його повинен виступити де Буагільбер, закоханий в Ревекку і вимушений відстоювати рішення суду, прирікає кохану на мученицьку смерть. Айвенго, ще не до кінця оговтавшомуся від рани, загрожує поразка, але Буагильбер не витримує внутрішньої боротьби між почуттями і обов’язком і вмирає, не розпочавши поєдинку. Король Річард заступається за Айвенго перед Седриком, і той прощає сина. Ательстан відмовляється від одруження на Ровені, і тепер ніщо не заважає закоханим бути разом.
Пришла билоснижна зима и закружляла нас своею красою.
ох якже гарно зимою в сели яб хотив щоб цю красоту побачилиб вси.
як же зимою непрокатиться на санках и непограти з друзями.
мени дуже нравиться зима иза того ща стае навикнах таки гарни картинки