<span>Одного разу у мене трапилась неспівана знахідка: я побачив мале </span>цуценя<span>, таке ніжне і розгублене, що сердце болісно стиснулось. Він самотньо сидів у порожньому парку, трохи змокший від нещодавного дощу. В нього були великі темнокоричневі очі, палкі і розуміючі. Я підійшов ближче і побачив червоний ошийник у ньго на шиї з блискучою підвіскою. На ній було написано Плямко. І дійсно, шерсть у цуценяти була коротка і вся в коричневих плямах, ніби від фарби. Я взяв Плямка на руки і відніс додому. Він тремтів і тулив до мене мокрий носик, і ніби обіймав мене маленькими лапками. Прийшовши додому я вимив його і витер - він зігрівся і почав весело бігати по квартирі. Тепер Плямко мій кращий друг</span>
Вооооооооот ответ............
1.Ми ходили в гори і назбирали: євшан-зілля, мати-й-мачуху та сон- траву.
2. Мій тато нео-майстер.
3. Пів-Японії накрило цунамі.
<span>Розписатися - роз- префикс, пис-коринь, а- суфикс, ти-суфикс, ся - суфикс </span>
1. Щастя, воно, як ластiвка, живе не пiд кожним дахом.
2. Капiтан, хоробрий воiн, нiколи не розгублювався в бою.
3. Моя бабуся, Реорiтта Федорiвна, така була маленька, непомiтна.
4. Тихо-тихо cтiкаэ на землю зерно - перестиглi сльози степiв
5. Мiй син, грибок на двох тоненьких нiжках, у перший раз пiшов сьогоднi в школу