<span>Ішов дрібний густий дощик, і сіра імла застилала берег.
</span><span>Шумлять поля, палають жаром домни, в садах плоди звисають важко з віт.
</span><span>Небо, яке засіяли зорі, чудово заблищало.
</span><span>Тигрицею, яку печуть тавром, ревла земля під кінським копитом.
</span><span>Сідай, Володю, та розкажи нам про себе, звідки ти родом, як став переможцем.
</span><span>Їздові підкладали під колеса каміння, щоб підводи не скочувались назад і коні відпочивали.
</span><span>Я читав журнал, у якому Олесь надрукував свої вірші.
</span><span>Я працюю у школі, в якій вчиться моя сестра.
</span><span>Це складне речення, в якому декілька нових слів.
</span><span>Поле вступило у тінь, бо наплинули з обрію хмари.
</span>кінець.
Я не знаю, хто..... Мабуть, це був той, хто..... ..... з нашого села, що ..... Самотня постать, яка човгає безлюдними вулицями, раптом..... Переоране поле, над яким курить ріденький туман, зливається....... Подорожній придивляється, де ж той..... Зітхнувши, як перед усякою важкою роботою, поволі..... Іде людина й думає, що......
........ вилиняний картуз, що повільно пливе......
Давальний....................