Ти пливеш, моя країно, до безмежних обріїв ясних. Ти - підмет. Пливеш - присудок. Моя - додаток. Країно - звертання(не є членом речення). До - прийменник( не підкр.). Безмежних - означення. Обріїв - додаток. Ясних - означення.
Червоні маки зацвіли в долині. Над полем пролітали схвильовані журавлі. Мама сьогодні купила гарну сукню.
Якщо можна опустити частину, що всередині:
"Вона купила їсти, і, коли я прийшов зі школи, покликала на обід."
(Можна сказати "Вона купила їсти, і покликала на обід" - зміст не сильно зміниться, тоді як в реченні "Вона купила їсти, і коли я прийшов зі школи, то покликала на обід.", при опущенні виходить безглузде щось "Вона купила їсти, і то покликала на обід.")
Про всяк випадок, ні в якому разі не ставиться кома між протиставним та якимось іншим сполучником:
"Вона купила їсти, а коли я прийшов зі школи, покликала на обід."
Твір-роздум на тему "Своє рідне - своєрідне":
Батьківщина - це край, у якому ми народились, зросли. Це рідна країна, де живуть наші батьки, з якою нас багато що пов'язує. Моя рідна держава - Україна. Це самобутня та незалежна країна, яка має свої характерні особливості.
Кажуть, що своє рідне - своєрідне. Що ж це означає? Рідною є країна, в якій народилась та виросла людина. А своєрідна - це та, що має характерні особливості, не схожа на інших. Я вважаю Україну незвичайною, оригінальною. Тобто не тільки рідною, а й особливою.