Бідна старенька, звикнувши вже до таких вчинків свого чоловіка, сумно дивилася, сидячи на лаві. Вона не сміла нічого сказати; але, почувши про таке страшне для неї вирішення, вона не могла вдержатись від сліз; глянула на дітей своїх, з якими загрожувала їй така скора розлука, — і ніхто б не міг описати всієї безмовної сили її горя, що, здавалося, тремтіло в очах її та в судорожно стиснутих губах.
Бульба був упертий страшенно. Це був один із тих характерів, які могли виникнути тільки в тяжке XV століття в напівкочовому кутку Європи, коли вся південна первобутна Росія, покинута своїми князями, була спустошена, випалена дощенту невпинними наскоками монгольських хижаків; коли, втративши хату й притулок, стала тут відважною людина...
Тарас був один з корінних, старих полковників: весь був віфстворе-ний для бойової тривоги й відзначався грубою щирістю своєї вдачі...
1)Помилки в житті людини
2)Зворушлива картина
3)Каченята в неволі
4)Намагання Тосі врятувати каченят
<span>5)Треба любити і берегти природу</span>
<span><span><span> </span> відповів 24.01.2014 </span><span><span>Україна має велику і славну історію, у якій є як світлі сторінки, так і сумні. Упродовж віків нашим предкам доводилося боронити землю від багатьох нападників, захищати себе і свої святині <span>Серед небагатьох книг княжої доби, що дійшли до наших днів, є «Повість минулих літ». Це — найдавніший літопис, який є в нас не в оригіналі, а в списку наступних поколінь (тобто це копія, списана з оригіналу</span></span>
</span></span>
Гануся,Петро,дід-Андрі,тото-Степан,мама-Палажка,Тріска,Непорадний ,Остап Швидкий ,інші козаки,спасівчани ,давлет -гірей,сулейман ,мустафа-ага купці татарське військо
<span>люблю напасти на
лісов джерело і дивитись, як воно коловертнем викручується з глибини.і
люблю, коли гриби, обнявшись, мов брати, збирають на свої шапки росу. і
люблю восени по коліна ходити в листві. коли так гарно червоніє калина і
пахнуть опеньки».• «я не дуєе кривлюсь, коли треба щось робити, охоче
допомагаю дідусеві, пасу нашу вредюгу коняку, рубаю дрова, залюбки
гострю сапи, люблю з мамою щось садити або розстеляти по весняній воді і
зіллю полотно, без охоти, а все-таки потроху цюкаю сапкою на городі і
не вважаю себе ледащом». я цього твора недавно вчив. прикольний</span>