1)Не кидай іскри в солому :і сама згорить ,і село спалить.
2)Закон життя один:вірно служити своїй державі.
3)Раптом моє серце тенькнуло, опустилось трохи вниз і радісно завмерло ,тому що невдалік від отруйного стебла воронячого ока стоять два близнюки -червоноголовці.
Іди ,синку , пріч од мене
Мене ,мати, турки знають
Вернись ,синку, додомоньку
І, повірте, щось зі мною скоїлося незбагненне.
То, певне, чари.
Проста, здається, думка, але цінна.
Синіла (де?) <span><span>навкруги</span></span> далечінь (Гончар)
Дорога все <span><span>глибше</span></span> (як?) врізалась в ущелину, <span><span>зверху</span></span> (звідки?), зі скель покапувало. (М.Олійник)
Ось<span> <span>зовсім</span></span> (наскільки?) близько з води вихопилась гостра скеля. (Я. Баш)
Коли моя білява донька виросте, я буду <span><span>надто</span></span> (якою мірою?) старий. (О.Досвітній)
Карлос вибирав шлях (який?) <span><span>направо</span></span>, Гвіо вибирав шлях (який?) <span>наліво<span>.</span></span> (Леся Українка)
<span>ПІДКРЕСЛЕНІ ПРИСЛІВНИКИ!!!!</span>
<span>Прислівник<span> - це самостійна , не змінна частина мови, що виражає</span> ознаку<span> дії, стан премета або ознаку якості і відповідає на</span> питання: ЯК? ДЕ? ЗВІДКИ? НАСКІЛЬКИ? ЯКОЮ МІРОЮ??</span>
<span>Нарешті настала довгожданна весна!багато людей і дітей повибігали на вулицю зустрічати журавлів та багато інших птахів.в тому числі був і я.коли вийти на двір зразу почуєш запах весни.також ми ходили з всією сім"єю дивитися на підсніжники.їх там було багато,просто очі розбігалися.а такий запах...ми не стали їх збирати тому,що не можна. мені дуже подобається пора року весна!!!!!</span>