Слово... Буденність і значущість. Простота і таїна. Звичайність і магія. І це все вміщається у слові. Мабуть, коли створювалась мова як засіб спілкування, людство ще не усвідомлювало до кінця силу слів. Бо якось би убезпечило себе від його смертоносної дії. Слова зради, підлості вбивають щось значуще, що існує в людині заради добра і милосердя.
<span>Щастя і горе, радість і смуток — усе може бути в одному слові. І єдина залежність від контексту вимовлених слів та від почуттів, що закладаються в цьому слові.
</span><span>Слово одне, а бач, що воно може. Та все ж людина придумала слова не для зла, не для нападу, а для добра і взаєморозуміння. Тому, коли почуєш щось недоброзичливе, то знайди відповідник доброго слова, і злоба, як хвороба, відступить. Шануй і бережи добре слово на всі випадки життя, і добро, створене тобою, тобі ж і повернеться, а на землі ще однією доброю людиною стане більше. </span>
Ответ: Слово цього поета, ми давно уже звемо чародійними. Воно немов степове джерело, що бере силу з глибин, а красу з вечірніхв ранкових зірок.
Объяснение:
Я не впевнена, але можливо саме так.
На уроці математики вчителька запитала в учениці: "Скільки буде 4 у квадраті?"
"шістнадцять,- відповіла учениця,- чотири помножити на чотири дорівнює шістнадцять"
"Правилно!",- відповіла вчителька і погладила її по голівці.
<span>Ще те не вродилось гостреє залізо, щоб нам правду й волю самодуп зарізав.
те,</span>самодуп<span> - підмет
не вродилось, зарізав-присудок
залізо, нам,правду, волю-додаток
гостреє-означення
самодуп
</span>
<span>А над - прийменики самою - означення водою- додаток верба - підмет похилилась - присудок .</span>