2CH4--t-->CH =-CH+ 3H2CH=-CH+H2-->CH2=CH2CH2=CH2 + H2O-->C2H5OH2C2H5OH-->CH2=CH-CH=CH2+H2+H2O<span> CH2=CH-CH=CH2---t/kat--> [-CH2-CH-CH-CH2-]
</span>
Ответ:
решение на листке
Объяснение: если хочешь можешь сокращать ответ
<span>Ag2O + 2 KOH</span>→<span> 2 KAgO + H2O</span>
NiO<span> + </span>2KOH →<span>Ni(OH)2</span><span> + </span><span>K2O</span>
<span>2KOH + SO2 → K2SO3 + H2O
</span>NiO<span> + </span><span>H2O</span><span> </span>→<span> </span><span>Ni(OH)2</span>
при добавлении к гидроксиду аммония индикатора фенолфталеина, цвет раствора приобретает малиновую окраску,т.к. среда раствора щелочная.
уравнение диссоциации:
NH₄OH ⇔ NH₄⁺ + OH⁻
уравнение константы диссоциации:
Kd = [NH₄⁺] [OH⁻]\[NH₄OH] = 1,76·10⁻⁵
при добавлении хлорида аммония, который является хорошо диссоциирующей солью, NH₄Cl ↔NH₄⁺ + Cl⁻
следовательно добавится количество ионов NH⁺ и равновесие сдвинется влево. Диссоциация гидроксида аммония будет подавляться и раствор будет иметь менее интенсивную окраску, за счет меньшего числа ОН⁻-анионов.
У пробірку з сульфатною кислотою додамо розчин Ba(OH)2. Якщо присутня сульфатна кислота, то випаде білий, нерозчинний у кислотах осад:
H2SO4 + Ba(OH)2 = BaSO4 + 2H2O
2H(+) + SO4(2-) + Ba(2+) + 2OH(-) = BaSO4 + 2H2O
У пробірку з нітратною кислотою додамо металічну мідь, після чого побачимо бурхливе виділення бурого газу:
Cu + 4HNO3 = Cu(NO3)2 + 2NO2 + 2H2O
Cu + 4H(+) + 4NO3(-) = Cu(2+) + 2NO3(-) + 2NO2 + 2H2O.
Якщо ж у пробірці розбавлена нітратна кислота, то виділиться монооксид азоту:
3Cu + 8HNO3 = 3Cu(NO3)2 + 2NO + 4H2O
3Cu + 8H(+) + 8NO3(-) = 3Cu(2+) + 6NO3(-) + 2NO + 4H2O
У пробіку з калій гідроксидом додамо сіль слабкої основи:
Zn(NO3)2 + 2KOH = 2KNO3 + Zn(OH)2
Zn(2+) + 2NO3(-) + 2K(+) + 2OH(-) = 2K(+) + 2NO3(-) + Zn(OH)2
Zn(2+) + 2OH(-) = Zn(OH)2.
Помітимо випадіння осаду.
Висновок: завдяки якісним реакціям на деякі йони, можна визначати їх присутність у розчинах, навіть якщо ми не знаемо, що у тій самій пробірці.