Самые крупные города Поволжья – это Казань, Самара и Волгоград. Они имеют население более 1 млн человек. Эти города стали настоящими промышленными центрами, в данный момент они продолжают активно развиваться.
Выходит, что их основными функциями являются
Казань - крупнейший порт Поволжья
Самара - промышленность (Пищевая промышленность)
Волгоград - <span>экономика, культура, наука</span><span />
Гімала́ї,(санскр. हिमालय, «серце снігів») — найвищі гори на Землі, розташовані в Південній Азії міжТібетським нагір'ям на півночі таІндо-Гангською рівниною на півдні. У ширшому розумінні поширюються наКаракорум, Гіндукуш, Тоба Какар і на багато інших невеликих хребтів, що розпочинаються від Паміру. Розташовані на території сучаснихКитаю, Індії, Непалу, Бутану таПакистану. Довжина системи становить близько 2 500 км, середня висота — близько 6 000 м.
Найвища точка Гімалаїв —Джомолунгма (Еверест) заввишки 8 848 м. Для порівняння — Аконкаґуа вАндах, що є найвищою вершиною за межами Азії, має висоту 6 962 м, тоді як Гімалаї мають більше 100 вершин понад 7 200 метрів і 10 вершин висотою понад 8000 м.[1]
Виникли в альпійському орогенезі, внаслідок зіткнення Індійської платформи з Азією; сучасні рухи зростання; землетруси; кліматично-рослинні яруси: мусонні, твердолистяні, хвойні ліси, альпійські луки; вічні сніги і льодовики; витоки багатьох рік, зокрема Гангу.
Утворюють різко виражений кліматичний і природний рубіж між гірськими пустелями Центральної Азії і тропічними ландшафтами Південної Азії.
Складені з магматичних та осадових порід.
Південні передгір'я складені переважно пісковиками іконгломератами, корінні схили і осьова зона — гнейсами,кристалічними сланцями, гранітами,філітами та іншими кристалічними та метаморфічними породами.
Гімалаї підносяться над Індо-Гангською рівниною трьома ярусами — гори Шівалік(Передгімалаї), Малі Гімалаї (хребти Пір-Панджал, Дхаоладхар та ін.) і Великі Гімалаї, які відділені від двох попередніх структур ланцюгом поздовжніх западин. Великі Гімалаї поділяють на Ассамські, Непальські, Кумаонські та Пенджабські Гімалаї. Для Великих Гімалаїв характерні гребені альпійського типу, значні висотні контрасти, потужне заледеніння (площа льодовиків понад 33 тис. км²).
Північні, більш короткі схили, які прилягають до порівняно вищого Тібетського нагір'я, мають меншу відносну висоту, ніж південні. Вони обмежені долинами річок Цангпо (Брахмапутра), Інд. У Гімалаях беруть початок основні річки Азії — Інд, Ганг,Брахмапутра. Південні схили Гімалаїв знаходяться під сильним впливом літнього мусону, характерними є сильні опади, добре розвинена висотна поясність фауни. На північних схилах вплив мусону слабшає, домінують гірські степи, напівпустелі. Вище 5000 м — ландшафти гляціально-нівального поясу.
Гірські перевалиРедагувати
Рельєф місцевості створює декілька доступних для перетину перевалівчерез гори, включаючи:
Банігал (англ. Banihal Pass) — важливий прохід, що сполучає гірські райони Джамму з долиною Кашмір.Зоджі-Ла (англ. Zoji La) лежить між долиною Кашмір та округом Каргіл, і є єдиним західним входом у високогір'я Ладакх.Перевал Рогтанг (англ. Rohtang Pass) в штаті Хімачал-Прадеш, Індія.Перевал Моган (англ. Mohan Pass) є основним у рогах Шивалік, найпівденніших і геологічно молодих передгір'ях, що йдуть паралельно основним Гімалаям в Сіккімі.
Найвідоміші вершини Гімалаїв та прилеглих хребтівРедагувати
НазваВисота (м)Перше сходженняПриміткиДжомолунгма8 8481953Знаходиться на кордоні Непалута КНР (Тибет).K28 6111954Знаходиться на кордоні міжСінцзяном, КНРта Пакистаном.Канченджанга8 5861955Знаходиться на східному кордоні Непалута Сіккіму, Індія.Лхоцзе8 5161956Знаходиться на кордоні Непалута КНР (Тибет).Макалу8 4621955Знаходиться на кордоні Непалута КНР (Тибет), на схід відДжомолунгми.Чо-Ойю8 2011954Знаходиться на кордоні Непалута КНР (Тибет), на захід відДжомолунгми.Дхаулагірі8 1671960Знаходиться в центральномуНепалі.Манаслу8 1561956Знаходиться в центральномуНепалі.Аннапурна8 0911950Знаходиться в центральномуНепалі.Хідден-пік8 0801958Місце розташування —Пакистан,КаракорумБроуд-пік8 0471957Місце розташування —Пакистан,КаракорумГашербрум II8 0351956Місце розташування —Пакистан,КаракорумШишабангма8 0131964Місце розташування —КНР (Тибет), біля 10 км на північ від кордону з Непалом.Гіачунг Канг7 9521964Знаходиться на кордоні Непалута КНР (Тибет). Найвища вершина, що не досягає 8 000 метрів.Гашербрум IV7 9251958Місце розташування —Пакистан,КаракорумНупце7 8611961Розташовується в тому ж масиві, що йДжомолунгмата ЛхоцзеМашербрум7 8211960Місце розташування —Пакистан,КаракорумНанда-Деві7 8171936Місце розташування —Уттаракханд,Індія.Ракапоші7 7881958Місце розташування —Пакистан,КаракорумТіріч-Мір7 7081950Місце розташування —Пакистан. Найвища вершинаГіндукушГангкхар Пуенсум7 570—Місце розташування —Бутан. Найвища у світі непідкорена вершина.Пік Ісмаїла Самані7 4951933Місце розташування —Таджикистан,Памір.Мачапучаре6 9931957Місце розташування — гірський масивАннапурна,Непал.Ама-Даблам6 8481961Місце розташування — район Кхумбу,Непал.Кайлас6 638—Розташований у західномуТибеті поблизу витоків рік Інд,Брахмапутра,Ґхаґхара таСатледж. Священний вбоні, буддизмі,індуїзмі таджайнізмі.
Доклад про Атлантический океан Атлантический океан второй по величине океан на нашей планеты. Название возникло, вероятно, от легендарного пропавшего материка Атлантида. На западе он ограничен берегами Северной и Южной Америки, на востоке — берегами Европы и Африки до мыса Игольного.
Площадь Атлантического океана с морями — 91,6 млн км2, средняя глубина — 3332 м. Максимальная глубина — 8742 м в жёлобе Пуэрто-Рико. Атлантический океан расположен почти во всех климатических поясах, кроме арктического, но наибольшая его часть лежит в областях экваториального, субэкваториального, тропического и субтропического климата. Отличительной особенностью Атлантического океана является небольшое количество островов, а так же сложный рельеф дна, который образует множество котлованов и желобов. В Атлантическом океане хорошо выражены течения, направленные почти в меридиональном направлении. Это связано с большой вытянутостью океана с севера на юг и очертаниями его береговой линии. Наиболее известно тёплое течение Гольфстрим и его продолжение — Северо-Атлантическое течение. Солёность вод Атлантического океана в целом выше средней солёности вод Мирового океана, а органический мир беднее с точки зрения биоразнообразия в сравнении с Тихим океаном. Через Атлантику проходят важные морские пути, соединяющие Европу с Северной Америкой. Шельфы Северного моря и Мексиканского залива — места добычи нефти. Растения представлены широким спектром зеленых, бурых и красных водорослей. Общее количество видов рыб превышает 15 тысяч, наиболее распространены семейства нанотениевых и белокровных щук. Крупные млекопитающие представлены наиболее широко: китообразные, тюлени, морские котики и др. Количество планктона незначительное, что обуславливает миграции китов в поля нагула на север или в умеренные широты, где его больше. В морях Атлантического океана вылавливают практически половину мирового улова рыбы. Сегодня, к сожалению, резко сократились запасы атлантической сельди и трески, морского окуня и других видов рыб. Сегодня особо остро стоит проблема сохранения биологических и минеральных ресурсов