Может ли стоить грандиозное дело жизни человека?
Сложный вопрос. Мне кажется, да, может. Хотя тут всё зависит от самого дела.
В истории достаточно примеров того, как люди отдавали свои жизни за то, что считали правильным. Вспомнить, хотя бы, Джордано Бруно. Его сожгли на костре за то, что он верил в слова знаменитого учёного Коперника "И всё-таки она вертится!" Всегда находились такие люди, готовые отдать за правое дело жизнь. Революционеры, готовые принести себя в жертву ради воплощения идеи идеального государства, учителя, учёные-алхимики, которых казнили за "богомерзкое колдовство", а сколько было разбойников, грабивших богатых и отдававших всё бедным! Как Робин Гуд, пусть он и является собирательным образом.
Однако находились и те, кто не был готов отдавать свою жизнь. Галилео Галилей, утверждавший, что Земля круглая и вертится вокруг Солнца, испугался. Испугался, а потом отказался от своих убеждений.
Получается, не все готовы отдать свою жизнь, даже зная, что погибнут не напрасно? Получается так.
Наверное, вопрос "может ли стоить грандиозное дело жизни человека" каждый понимает по-своему. Кто-то готов умереть за утверждение, что зелёные человечки прилетают к нему в дом каждый четверг, а кто-то не хочет рисковать, точно зная, что, например, что зелёные человечки прилетают не в четверг, а в среду.
Всё зависит от человека.
Человек волен сам решать, как ему жить и распоряжаться своим временем. Жизнью.
А теперь, я хочу задать вам очень важный, но до безобразия простой вопрос.
Вы готовы умереть за великое дело?
Он распускается позднее других деревьев. Лес стоит зеленый, один дуб чернеет. Но он дольше всех деревьев не сбрасывает листвы осенью. Когда наступает мороз, листья на дубе свертываются в трубочки. Иногда они держится всю зиму. Молния ударит в него и все равно весной рапустятся на нем зеленые листья.
Ответ:
1 потому что у каждого героя в романе есть соя ванная миссия
2 качество любовь мечтаний вдохновение, потому что роман он расположен к сердцу
|. Образи скнар у світовій літературі. (Скупий лицар у Пушкіна, Плюшкін у Гоголя.)
ІІ. "Гобсек" — повість про утвердження влади буржуазії. (Бальзак, вірний життєвій правді, показав, як справжнім хазяїном Липневої монархії стає "вульгарний багач-вискочка", що після революції 1830 року проникає в усі сфери життя суспільства, стає при владі, потіснивши аристократію. Їхня влада не гребує нічим і часто ігнорує моральні засади життя суспільства.)
1. Чому Гобсек — типовий герой? (Гобсек — лихвар, а отже, людина, яка завжди матиме зиск у суспільстві, де ходять гроші. Не так важливо, що за гроші в обігу, але важливе до них ставлення. Гобсек типовий не тільки для свого часу, але й для будь-якого суспільства, де формуються капіталістичні відносини, де капітал завойовує позиції при владі.)
2. Які риси Гобсека сучасні? (Гобсек — це уособлення влади грошей. Головна його риса — прагнення будь-що заробити гроші, примножити капітал. Він розуміє цінність грошей і твердо оцінює їх значення для людини. Його своєрідна формула актуальна й сьогодні: гроші дають свободу, а великі гроші владу. Над усе він цінує гроші, як це дехто робить і зараз. Гроші для нього цінніші за дружбу, кохання, родинні стосунки, — на жаль, ця риса досить типова й для сучасності. І в наш час — час майнового розшарування — губляться певні цінності і стосунки.)
ІІІ. Чого не зрозумів Гобсек? (По-перше, не зрозумів, що вже на певному етапі не він володіє грошима, а вони керують ним. Втративши моральні орієнтири, Гобсек пропустив момент, коли гроші зробили його бранцем золота. По-друге, Гобсек збіднив своє життя, не зумівши поставити гроші на службу хоч би собі і своїй далекій родичці. Адже він міг насолоджуватися теплом родинної любові, дарувати кохання, по-іншому бачити цей прекрасний світ. Але він прожив павуком біля грошей.)