1 Г ..., для щастя не знаючи слів.
2 А бере за живе, бентежить кров (синонімічні сполуки)
3 Б підмет у кінці речення
4 В ..., чого доброго, ... (емоції)
5 Б Степе мій, любов моя дитяча, ...
6 Г речення побудовано правильно
7 Д кома після І, щоб виділити дієприслівниковий зворот, перед І не треба ставити, бо сполучник з"єднує однорідні присудки ПОХОВАЛИСЯ і ВИЗИРАЛИ
Ось і настали літні канікули. Тепер можна відпочити від школи,
набратися сил. Щоб провести літні канікули добре, необхідно заздалегідь
скласти план. Літні канікули тривають три місяці, тому можна багато чого
зробити.
На літніх канікулах найголовніше не сидіти вдома, адже літо це сама
тепла пора року, коли тепло і сонячно. Багато відправляються відпочивати
разом з батьками на південь, хтось їде в село до бабусі і дідуся, а
комусь чекає поїздка в літній табір.
Найкраще провести свої канікули за містом, так як там дуже душно і
жарко. Чудово можна провести літо в селі. Тут є де пограти і чим
зайнятися. Можна сходити на річку половити рибу, купувати в озері і
позасмагати на березі. Можна ввечері зіграти з хлопцями у футбол. Влітку
можна цілий день гуляти на вулиці. Ближче до середини літа в лісі вже
зріють ягоди, і люди йдуть у ліс їх збирати.
Літні канікули найкращий час, коли можна добре відпочити і набратися сил до нового навчального року.
У лісі жив жадібний вовк . Одного разу раптом у його хатини попадається кінь з возом , великий да сильний, ніякого звіра не боїться. Він віз багато курей . Вовк як побачив багато курей , так у нього в животі все завирувало . Йому так сильно захотілося покуштувати курочки , аж слинки потекли. Задумався вовк , як би вкрасти смачненьку курочку. Бачить, ледве-ледве біжить лисиця , вовк підбіг до лисиці і питає: Лисонька - лисиця хочеш добре покуштувати ? А лисиця йому відповідає: дуже хочу, вже дві доби нічого на язичку не було. Ти мене погодуєш ? А вовк їй у відповідь : тільки ти кумушка повинна мені допомогти . Он бачиш, біля моєї хатини кінь з возами стоїть, а на возі багато смачненького лежить. Ти зараз відвернеш коня , а я стягну з воза дві курочки і тоді ми з тобою наїмося до пуза . - Добре ! - Відповідає лисиця. А як я коня відверну ? Ну ти ж хитра кумушка придумай що небудь . Лисиця трохи подумала і підійшла до коня і каже: - Здорово, кінь! Глянув кінь на лисицю і подумав: «Це мені не товариш» , - і відповідає: - Доброго здоров'я ! Запитує лисиця коня : - А куди ти прямуєш ? - Та так, в село курочок везу . - І я туди ж , давай будемо разом іти . - Що ж, давай! - Мовив кінь . Ось і пішли вони вдвох. Ідуть і розмовляють . Лисиця так заговорила коня , що кінь навіть не помітив, як лисиця зникла. А поки кінь з лисицею йшли і розмовляли, вовк курочок потихеньку і стягнув з воза і зник у глибокому лісі . Наївся до сита і спати увалився під горбок . Навіть лисиці нічого не залишив. Коли лисиця кинулася, то ні вовка не курочок поруч не було. Подумала лисиця: « Обдурив вовк , що ж робити ? Їсти та хочеться ». І вирішила лисиця йти до його хатини, прийшла, а в хатині ні кого не виявилося, тоді лисиця села біля хатини і стала чекати вовка , що б провчити його так , як він провчив її . А вовк тим часом виспався , зголоднів і побрів додому. Підійшов до своєї хатини і побачив, що там сидить лисиця. Лисиця вовку : - «Що куме зголоднів ? ». Вовк , як ні в чому не бувало : - «Звичайно , дуже їсти хочеться ». Лисиця йому говорить, а я знаю де можна взяти дуже багато курочок . Там за лісом є село і в цьому селі є курник, де живуть дуже - дуже багато курочок. І лисиця облизуючись , почала розповідати , як можна дістатися до села . Ти, вовк , підеш перший , а я за тобою . Так вовк і зробив , дійшов до села заліз в курник і тільки хотів схопити курочку , як на нього хто -то накинувся і давай його бити качалками з боків. Їли ноги забрав від туди . А лисиця стояла за деревом і посміхалася : « Так тобі й треба, навік запам'ятаєш , що красти і обманювати дуже погано».Не розводь Усок на чужій шматок!І з розумом красти - біди не минути. Того не беруть, чого в руки не дають.
На мою думку, зимовий ліс є чарівним.
По-перше, все засинає. Навколо казкова тиша. По-друге, коли раптом злетить пташка з гілки, з дерева сипле снігопад. По-третє, зимові сліди можуть розповісти про мандри лісових мешканців. По-четверте, коли іній торкнеться віт дерев, вони стають кришталевими. Від вітру лунає їх ніжний передзвін. Тоді ліс особливо чарівний.
<span> Зимова мандрівка лісом переносить у казкове царство.</span>