Для того чтобы стать отличником нужно . 1.Старайтесь выполнять все домашние задания . 2 . Делайте домашние задание через 1-2 часа после школы , чтобы мозг мог отдохнуть . 3 . Не откладуйте уроки на потом . 4. Учите правила . 5 . Если вы что-то не поняли после урока подойдите к учителю и попросите что-бы тот объяснил ещё раз . 6. Не когда не стесняйтесь задавать вопросы во время урока . 7. Не пропускайте школу просто так . 8. Всегда подготовливайтесь к контрольным роботам .
У житті кожна людина зустрічається з красою і підлістю, радістю і горем. У її житті бувають торжества, веселощі, але й години страждання від якогось горя. Душу її бентежить то всепоглинаюча любов, то відчуття огиди до певних явищ у житті. Бувають такі моменти в житті, коли треба від чогось відмовитися заради рідної людини, а на чомусь слід принципово наполягати. Треба піднятися силою своїх думок, переконань над почуттям і емоційними поривами з однією метою — не принизити ні себе, ні тих, хто поруч.
Усе це вимагає людська гідність. Народна мудрість стверджує: "Від спраги помирай, але гідності не втрачай". Треба з гідністю жити, працювати, переживати радість і горе, з гідністю зустрічати свою останню годину.
Гідність — це мудра влада тримати себе в руках. Благородство твоєї людської особистості виявляється в тому, наскільки мудро й тонко ти зумів визначити, що гідне і що негідне. Гідне повинно стати суттю твоєї власної культури, негідне хай викликає презирство й огиду.
Гідна людина завжди красива, бо вона не дозволяє собі бути негарною завдяки низькому вчинкові чи підлій думці. Можна мати прекрасну зовнішність, але ця краса буде тільки зовнішньою, без внутрішньої краси така людина нікого не зацікавить, не приверне увагу людей порядних, інтелігентних. Тому не слід, звичайно, забувати про зовнішню красу, але треба дбати про внутрішню — душевну, а це може допомогти зробити тільки почуття власної гідності.
Очіпок,ґаздою,веснів в,акордились, рамена,звізди,кіномейкера,сивий оселедець,бадилля,ланітах,спінер.
Вчитель-це людина, яка веде нас крок за кроком у доросле життя. Вчитель, як і мати, залишається із нами у радісні і сумні хвилини. Чи кожен вчитель такий?
Моя відповідь: ні. Недаремно, у кожного учня є улюблений і не улюблений вчитель. Хтось розуміє підлітка, а комусь незрозумілі усі дитячі проблеми. Є такі вчителі, які вважають, що у підлітка не може бути ніяких проблем, але вони жорстоко помиляються,тому що саме у цьому віці дитина стає людиою, формується ії характер і світогляд. І якщо поряд не буде людини, яка розуміє його, скоріш за все, він обере хибний шлях. Саме тому вчитель повинен бути психологом, він повинен розуміти дитячу душу. Без цього вчитель не буде вчителем, тим паче добрим вчителем.
Бабуся-бабусі-бабусю-бабусею - незмінна частина слова - бабус, значить, закінчення - Я.