«Захар Беркут» аналіз твору
Рік написання — 1882
Тема «Захар Беркут»: розповідь про те, як волелюбний народ Руської землі боронив свою батьківщину від монголо-татарської навали.
Ідея «Захар Беркут»: возвеличення мужності, патріотизму, винахідливості, рішучості, вміння долати перешкоди, боротися з труднощами; засудження підступності, зради, жадності, жаги до збагачення за рахунок інших. Основна думка «Захар Беркут»: сила народу — в його єдності, підтримці, повазі одне до одного. Жанр «Захар Беркут»: історична повість. Проблематика твору «Захар Беркут» • захист рідної землі; • моральний вибір; • єдність, згуртованість народу — запорука перемоги; • людина і природа; • кохання, вірність, самопожертва; • взаємовідносини батьків і дітей. Головні герої «Захар Беркут» Захар Беркут — тухольський старійшина, знахар. Все життя віддав служінню громаді. Замолоду три роки вчився лікарської справи у монаха Акинтія та подорожував по Русі. Максим Беркут — наймолодший син Захара, перейняв ідеали батька, хоробро б’ється у першій сутичці з монголами. Закоханий у боярську дочку — Мирославу. Тугар Вовк — боярин, якому князь пожалував землі Тухольчини. Вважає себе вищим за громаду і хоче насаджувати нові порядки. Відмовляється віддавати Мирославу за Максима бо вважає простого смерда недостойним боярської дочки. Видав монголам плани руської дружини напередодні битви на Калці, та знову стає зрадником, приводячи монголів до Тухлі. Мирослава — дочка Тугара Вовка. Не поділяє батькових упереджень і відповідає Максиму взаємністю. Невдало відмовляє батька від зради, і сама переходить на бік тухольців. Бурунда — монгольський командир, що вирізняється силою та жорстокістю, а не воєнною мудрістю. Веде десятитисячне військо на тухольський перевал!
- Зароблена копійка краща за крадений карбованець.
- Кожна птичка своїм носиком живе.
- Коли є до чого жагота, то кипить в руках робота.
- Коли почав орати, то у сопілку не грати!
- Лежачого хліба ніде нема.
- Маленька праця краща за велике безділля.
- На дерево дивись, як родить, а на чоловіка, як робить.
- На охочого робочого діло найдеться.
- Не в цім хороша, що чорноброва, а в тім, що діло робить.
- Не взявшись за сокиру, хати не зробиш.
- Не дивись на чоловіка, а на його діло.
- Не кайся рано встати, а кайся довго спати.
- Не місце красить чоловіка, а чоловік місце.
- Не одежа красить людину, а добрі діла.
- Не святі горшки ліплять, а прості люди.
- Не сокира теше, а чоловік.
- Недаром говориться, що діло майстра боїться.
- Печені голуби не летять до губи.
- Під лежачий камінь вода не тече.
- Поки не упріти, поти не уміти.
- По роботі пізнати майстра.
- Праця чоловіка годує, а лінь марнує.
- Працює, як чорний віл.
- Працюй, як коняка, а їж, як собака.
- Ранні пташки росу п'ють, а пізні — слізки ллють.
- Рання пташка росу оббиває.
- Роби до поту, а їж в охоту!
- Робить, як чорний віл.
- Роботі як не сядеш на шию, то вона тобі сяде.
- Старається, як мурашка.
- Баба з воза - кобилі легше.
- Багатий, як циган на блохи.
- Багато дива, мало млива.
- Багатому й чорт яйця носить.
- Байдуже ракові, в якому його горщику зварять.
- Батогом обуха не переб'єш.
- Бачить кіт сало, та сили мало.
- Без вірного друга - велика туга.
- Без нашого Гриця вода не освятиться.
- Без труда нема плода.
- Буде добре, як мине зле.
- Будь добрим - бідним станеш.
- Від добра ніхто не тікає.
- Від добра добра не шукають.
- Все добре, що добре кінчається
- Добре чути далеко, а зле ще далі.
- Добре ім'я краще багатства.
- Бджола мала, а й та працює.
- Без діла жить — тільки небо коптить.
- Без діла слабіє сила.
- Без охоти нема роботи.
- Без роботи день роком стає.
- Без сокири не тесляр — без голки не кравець.
- Без труда нема плода.
- Добре роби - добре й буде.
- Добре треба шукати, а зло саме прийде.
- Добрий, хоч до рани прикладай.
- Доброго і корчма не зіпсує, а злого і церква не направить.
- Доброму всюди добре.
- Добро пушить, а лихо сушить.
- Зі всіма добрий - собі лихий.
- Кого добро нагріє, той дуріє.
- Як не було добра змалку, то не буде до останку.
- Світ не без добрих людей.
- Там добре, де нас нема.
- Будеш трудиться — будеш кормиться.
- Губами говори, а руками роби!
- Де руки й охота, там скора робота.
- Для нашого Федота не страшна робота.
- Діло майстра величає!
- Добре діло утіха, коли ділові не поміха.
- Добре роби — добре й буде!
- Добрий початок — половина діла.
- Добра пряха на скіпку напряде.
- Добре тому ковалеві, що на обидві руки кує!
- За один раз не зітнеш дерева враз.
<span>- Заклопотався, як квочка коло курчат.</span>
<span> Добрий день, шановний Яремо! Нещодавно я прочитав поему «Гайдамаки», яка мене зацікавила та дуже вразила. У цій поемі ви стали моїм улюбленим героєм. Я був вражений вашою мужністю та рішучістю. Також мене вразила ваша любов до Батьківщини, за яку ви боролися до останньої краплі крові. Мене вразило те, що ви пройшли через ряд метаморфоз: від покірного раба до народного месника. Чесно кажучи, я не очікував того, що після такого покірного життя ви схаменетеся та почнете боротьбу проти жорстоких панів.
Також мене здивувала ваша щира любов до Оксани. Ви так сильно любили її, що пішли навіть на війну щоб її визволити. На вашому місці я, мабуть, вчинив так само, бо позбавлення людини кохання – це вчинок, який не можна пробачити. Тож це було останньою краплею вашого терпіння, після чого ви перетворилися на лютого та хороброго месника.
Ще мені подобається, що все закінчилося щасливо: ви повінчалися з Оксаною та стали Залізняку як за сина.
Також, мені подобається ваша самовіддача та рішучість у битві, у якій ви проявили себе справжнім героєм та образом свободолюбивого народу. Мене вразив ваш сильний дух та грізна сила.
Мене цікавить питання: чи змогли б ви стати народним месником, якщо б не вкрали Оксану? Чи пішли б ви до гайдамак без цієї «останньої краплі»? Та чи змогли б придбати такий сильний дух та незламну хоробрість?
Ви запам’яталися мені як людина з великою душею , сильним духом та надзвичайною мужністю. Мене вразили ваші героїчні вчинки та душевні емоції. Отже, ви стали для мене ідеалом патріотичної та щиро люблячої людини.</span><span> )))))))</span>
<span>Привіт Любов Пономаренко! Я прочитав(ла) твій твір "Гер Переможений". Шкода, що він такий маленький, але надзвичайно цікавий. Напевно ти дізналась десь цю історію та записала чи як? Сюжет твору дуже ліричний та неперевершений. Я вважаю що цей твір заслуговує уваги. Напруженність твору мене зацікавила ще більше. Ви дуже влучно описала жорстокість німців і я ні настільки не сумніваюся, що вона насправді такою була в ті часи після воєнні. Для мене цей твір відкрив світ з іншого боку можливо в ті часи, але все ж таки... Я хочу вас попросити,будь ласка напишіть якийсь подібний твір до цього, але не новелу( я обов*язково прочитаю), бо мені кінцівки більше щасливі подобаються чим навпаки. </span>
Чіпка з твору "Хіба ревуть воли як ясла повні" відповідає за овець, яких він пасе з дідом, відповідає за те, що виколупав очі на іконі щоб "Бозя не бачив" як він їсть останній шматочок хліба, за що потім отримав прочуханки від матері