1. Будьхто собі не ворог. 2. Гнів народу будь кому страшний. 3.Дечому вчилися, то дещо й знаємо. 4. Не первина – ні з чим додому! 5. Випробувана сироватка краща за бозна який кисляк. 6.Казна кому щодня неділя. 7. Хтозна в кого не проси, будь кого не перепрошуй. 8. Поганий той замок буває, котрий будь який ключ відмикає.
1. Зорі в морі у прозорій хтось розсипав у воді. (С.Черкасенко). 2. Я чекаю чогось, я притих.(В.Сосюра). 3. І жалем серце запеклось, що нікому мене згадати. (Т.Шевченко). 4. Когось на пісню раптом потягло. (Б. Олійник). 5. Мама в будь-яку погоду п’є з криниці чисту воду. (І. Січовик). 6. А той, хто чинитьказна-що, уміє взяти все нізащо й не вболівати ні за що.(П. Біба).
Матуся моя рідна я знаю одне що ти допоможеш мені
Що ти мене любиш і вчиш мене мамо
Не хочеш щоб знав те погане життя мутусю
Вибач мені якщо я образив тебе
Я люблю тебе матусю і знаю одне що ти мене любиш.
У повісті розповідається про дитинство самого письменника. Це простий, сільський хлопчик, син бідняків. Він дуже допитливий, йому все хочеться знати, до всього дійти своїм розумом, а багато чого довідатися від дорослих. Михайлик сприймає світ, як казку. Він любить зорі у високому небі, запах жита в полі і різних трав у лісі. Михайлик — талановитий хлопець. Ще в школі він береться писати п'єси. Спочатку Михайлик багато їх перечитав, а потім і сам захотів написати. Він правдивий хлопчик, глибоко шанує батьків, поважає старших. Михайлик вдячний батькам, що вони навчили його всього хорошого. Завдяки батькам він не цурається ніякої роботи: вміє рубати дрова, боронувати, за плугом ходити, молотити на жорнах, працювати на городі. Моє відноошення до михайлика таке: це дуже щіриий хлопчик, він любе природу, як його матір тай шанує батьків, як до мене, це дорого коштує. Мені здається, що Міхайліка, трохі защимляють батьки, йому подобалось, що дядько розмовляв з ним, як дорослий, Михайлик гарний хлопчик на мою думку. P.s извеняюсь за грамматику.
Українська пісня — це поетична біографія українського народу. Виринають із сивої давнини Байда Вишневецький, славний козак Морозенко, Іван Богун, Устим Кармалюк і кличуть до бою за Батьківщину, її свободу. Пісня — це наша історія, наша гордість і слава. З пісні покоління за поколінням черпає духовні сили, мудрість. Вона супроводжує людину протягом життя. Вона допомагає хліборобу у полі, трудівнику за верстаком, господині в обійсті. Пісня допомагає у горі і звеселяє у щасті. Пісня вчить любити Батьківщину, боротися за її волю, допомагає осмислити минуле.
Українська народна пісня буде завжди чарувати світ своєю довершеністю.
Подробнее - на Znanija.com - znanija.com/task/30012865#readmore
<span>Роби іншим добро - будеш сам без біди.Роблячи зло, на добро не сподівайся.Розумний від зла біжить, а дурний його доганяє.<span>Сіяти Добро - добро і пожинати.</span></span>Злості повні кості.
Від погляду молоко кисне.
Робиш добро — не кайся, робиш зло — зла й сподівайся
Від доброго не бігай, а злого не роби.
<span>Злий з лукавим водилися, так обидва в яму попадали.
<span>Злий завжди мислить зло.
</span></span>