«Ты слеп, а я глух и нем, так давай же возьмемся за руки и постараемся понять друг друга.»
―Халиль Джебран<span>
<span /></span>
Внешность человека - это очень обманчивый и неверный фактор, по которому посторонние очень часто судят, принимая неверные решения и составляя неправильное мнение о самом человеке. Возможно, он красив, приятен собой, добр, а значит, что внешность говорит за себя, и это хорошо. Но чаще всего бывает по-другому. Порой те, кто удивительно хорош собой снаружи, совсем ничего не стоят внутри. Это те, кто привык считать себя лучше всех, а потому их внешность обманчива. Как же не попасть впросак и знать наверняка, что перед тобой хороший или плохой человек? Ответ прост: никак, но всегда нужно смотреть не на внешнюю оболочку, а на внутреннее содержимое, на душу и мир человека. Возможно, именно некрасивый внешне человек будет куда добрее, лучше и чище, чем тот, кем мнимо восхищаются.
<span> Люди бывают совершенно разные: плохие и хорошие, добрые и злые, красивые и нет. А потому, кто бы не встретился на пути, надо твердо помнить: внешность человека обманчива и рассказать о нем самом может только душа, а никак не тело.</span>
<span>Вопрос о связи профессионально-технического образования с экономикой в педагогическом аспекте имеет давнюю историю. За советский период развития нашего общества сложились две полярные точки зрения. Сторонники одной из них, господствующей до сих пор, считают, что эту связь нельзя рассматривать как научно-педагогическую проблему, и полагают, что образование играет роль только в повышении производительности труда. Еще в 20е годы академик С.Г. Струмилин провел исследование и показал, что элементарная грамотность, достигнутая за один год обучения, повышает производительность труда рабочего в среднем до 30%, в то время как освоение профессии у станка — не более чем на 12—16%. Один год школьного обучения повышал квалификацию в 2,6 раза выше, чем год практического обучения на заводе. (Струмилин С.Г. Хозяйственное значение народного образования. М., 1924.). Как видим, данная позиция объясняет все просто, линейно, возводя эту зависимость в закон.</span>
В России первый Патриарх был поставлен московским Собором под председательством Константинопольского Патриарха Иеремии II в 1589 году.
Первым Патриархом Русской церкви стал Патриарх Иов (годы патриаршества с 1589—1607). Во время интронизации он был снова рукоположен во епископы. В 1606 году и следующий Патриарх Гермоген. Его из кандидатов, предложенных Архиерейским собором, выбрал царь Василий Михайлович Шуйский.
Наибольшего могущества власть Патриарха в России достигла при Филарете — отце нового царя Михаила Фёдоровича. При Никоне произошло столкновение между ним и царём Алексеем Михайловичем, причиной которого были притязания Никона на полный судебный и имущественный иммунитет Церкви.
Патриарха Иоасафа, который заступил на кафедру в 1634 году, выбрал своим преемником при согласии царя сам патриарх Филарет, но установленная форма патриаршего избрания была соблюдена и над ним. Следующий Патриарх Иосиф был избран с помощью жребия.
Постепенное подчинение Патриархов светской власти завершилось при Петре I, который после смерти Патриарха Адриана в 1700 году назначил не Патриарха, а Блюстителя Патриаршего Престола, а в 1721 году учредил Святейший Синод.
<span>Патриаршество было восстановлено на Поместном Соборе Православной Российской Церкви 1917—1918. В 1917 году Патриархом был избран святитель Тихон (Белавин) . После смерти Патриарха Тихона в 1925 году большевики не позволяли избрать нового Патриарха, и только в 1943 году Сталин разрешил созвать Поместны собор. В Соборе приняли участие 19 иерархов. Кандидатура при голосовании была единственной — митрополит Сергий (Страгородский) , который и был избран открытым голосованием. Затем Патриархами были Алексий (Симанский) , Пимен (Извеков) , Алексий (Ридигер) . В 2009 году шестнадцатым Патриархом Московским и всея Руси был избран Кирилл (Гундяев) .
</span>
Сонячна радіація, циркуляція атмосфери і підстилаюча поверхня — кліматоутворюючі чинники, під сумісним впливом яких формується різний клімат Землі. А також фізико-географічні особливості міста і його околиць. Значний вплив на клімат має забруднення атмосфери і додаткове тепло, яке виділяється в результаті роботи промислових підприємств і транспорту.<span>При взаємодії всіх факторів формується особливий клімат міста, який відрізняється від клімату природних ландшафтів. В міських умовах температура повітря вища, ніж за містом, вологість повітря нижча, вітер слабший, кількість опадів дещо більша, грози спостерігаються частіше, сезонні та добові контрасти температур значно менші.</span>
Метеорологічні характеристики, такі, як атмосферний тиск, температура повітря, вологість повітря, хмарність, а також атмосферні явища сприяють раціональному веденню міського господарства.<span>Хмари відносяться до найбільш звичних природних явищ, все таки великим різноманіттям, красою своїх форм продовжують приваблювати увагу вчених.</span>В результаті досліджень були нагромадженні знання про будову хмар, розміри, концентрацію частинок хмар, і їх розподіл за розмірами і фазовим складом. Розпочалися інтенсивні теоретичні дослідження, перед якими стояло завдання зрозуміти механізм утворення хмар.Потяг зрозуміти природу утворення хмар та залежність погоди від атмосферної циркуляції існує давно. Жодне явище природи так тісно не пов’язане з життям людини, як погода й клімат. Мабуть, кожен з нас прокинувшись в ранці, заглядає у вікно, щоб дізнатися, яка погода.Дощ, злива, вітер, мороз безпосередньо впливають на життя людини, нерідко порушуючи її плани. Погода примушує приглядатися до себе.Уже первісна людина спостерігала за явищами погоди. Але причину грому, блискавки, дощу чи вітру їм були незрозумілі і щоб якось вплинути на ці процеси поклонялися і задобрювали жертвоприношенням.В ХVІ столітті людей, які намагалися передбачити погоду страчували. Але у 1677 році цей закон був скасований і можна було сміливо прогнозувати.Народні прикмети виникли з досвіду землеробів, мореплавців, пастухів. А пояснити закономірності перебігу не могли. Говорячи про погоду, люди тільки знали, тепло зараз чи холодно, сухо чи волого, ясне чи похмуре небо.Метеорологічним та кліматологічним вивченням території області до революції найбільше займався проф. А.В.Клоссовський (1888–1898), який організував метеорологічні станції на південному заході Росії, в тому числі і в Кам'янці-Подільському.Наслідки атмосферних явищ можна передбачити, якщо знати причини виникнення і розвиток цих явищ .Для з’ясування закономірностей процесів, що відбуваються в природі, користуються відповідними методами.Спостереження – це систематичне, цілеспрямоване дослідження об’єкту, що дає первинну інформацію про навколишній світ. Спостереження вимагає точно документованого опису об’єктів спостереження, вивчення їх та відповідного узагальнення. На основі даних спостережень складаються прогнози. Для отримання достовірного матеріалу, опрацювання якого дасть змогу зробити наукові висновки, необхідно щоб спостереження задовольняло таким вимогам:<span>1. </span>було масовим;<span>2. </span>виконувалося за визначених умов (наприклад, в певному зовнішньому середовищі, за умови дії певної сукупності чинників);<span>3. </span>було науково організованим (при визначеній програмі).Історичне порівняння – це метод вивчення і співставлення матеріалів спостереження, проведених в різний час.Прогнозування – це дослідження, що базується на всебічному аналізі і розвитку та глибокому знанні об’єктивних законів і має на меті наукове обґрунтування можливого стану об’єктів в майбутньому. Дає можливість розробки передбачення у формі прогнозу. А саме, конформативний прогноз, що спрямований на підтвердження або спростування певного уявлення про об’єкт.Порівняння – це метод пізнання, який полягає у зіставленні однорідних об’єктів з метою встановлення подібності та відмінності предметів і явищ дійсності.<span> Дослідження полягає у передбаченні погоди і різних атмосферних явищ. Це є важливим аспектом різних галузей господарювання. Переважна більшість несприятливих явищ погоди пов’язано з циклональною діяльністю, або атмосферними фронтами. Тому спостереження за хмарами їх генезисом і явищами, що їх супроводжують є дуже актуальними. А також шляхом синоптичних спостережень за хмарами встановити залежність погодних умов території від типу хмар та атмосферної циркуляції.</span><span>
</span>