— два види річкових раків: широкопалий і вузькопалий. Є представниками справжніх раків. Довжина тіла рідко перевищує 25 см, але такий рак живе вже декілька років, а при вилупленні з яєць молодий рак має всього 9 мм завдовжки, хоча вже до кінця першого року свого життя він досягає 4,5 см завдовжки. Яйця самки відкладають восени і поміщають на нижньому боці черевця, де спочатку тримаються і молоді рачки після вилуплення з яєчних оболонок. Міцно вчепившися за черевні ніжки, дитинчата сидять біля матері таким чином до першого линяння, тобто днів 10. Скинувши вперше свою оболонку, молоді рачки починають жити самостійно, хоча ще іноді можуть вдаватися до захисту матері.
Раки дуже ненажерливі і поїдають все, що їм трапиться: дрібних водяних комах і їхніх личинок, пуголовків, водяних молюсків, навіть своїх же трохи менших раків; іноді вони загризають навіть водяного шура, який ненароком потрапить до них у нору; але найулюбленіша їхня їжа — падло, яке вони всюди відшукують. Утім, раки не нехтують і рослинною їжею і поїдають, наприклад, лучину, корінці водяних рослин, моркву, гарбуз тощо. Улюбленим місцеперебуванням рака слід визнати неглибокі річки і струмки з повільною течією і мулистими берегами, в яких вони виривають собі нори, де звичайно і сидять, підстерігаючи здобич. Уночі вони більш активні, ніж удень, і виповзають навіть на сушу.
Найближчою до них морською формою є омар, хоча нещодавно поблизу Вест-Індських островів на великій глибині знайдений ще більш близький до прісноводих рак Thalmatocheles Salevca, який своїм зовнішнім виглядом дуже схожий на річкового рака і відрізняється здебільшого довгими клішнями, усадженими з внутрішнього боку безліччю дрібних зубців.
Любое, которое стоит выше него в пищевой цепи - в основном это медведи. Хотя волчонка может съесть хоть рысь, хоть коршун, хоть лисица, т.е либо стоящие с ним на одном положении в пищевой цепи, либо даже ниже
Птицы-это живые существа, имеющие крылья, клюв, хвост, покрыты перьями. иногда имеют хохолок... ну короче, некоторые птицы летать не умеют... но всякое бывает, вдруг и курица полетит!))))
Существует огромное количество талломов по морфологическим особенностям клеток, которые его составляют. В общей сложности их различают более десятка. Талломы бывают жгутиковые, амебоидные, гемимонадные, коккоидные, сарциноидные, нитчатые, сифональные, сифоноклодальные, тканевые и ложнотканевые. Разберём строение клетки таллома на примере самого простого из них.
Жгутиковый талом состоит из клеток, которые обладают постоянной формой и передвигаются в водной среде при помощи жгутиков. В строение клеток также входят такие элементы, как центриоли, аппарат глотки, пищеварительные и сократительные вакуоли, а также глазки.
Проведенное предположение или догадка, не требующая доказательств.