Сироїжки - [ с и р о й`i ж к и ] - 8 б,9 зв, наголос на 3 склад( на "ї")
(c) - пригол., твердий,глухий,передньоязиковий
(и) - голосний,ненаголошений
(р) - пригол., твердий,сонорний,передньоязиковий
(о) - голосний,ненаголошений
`ї - (й) - пригол.,сонорний
`ї - (i) - голосний,наголошений
(ж) - пригол., твердий,дзвiнкий,передньоязиковий
(к) - пригол.,твердий,глухий
(и) - голосний,ненаголошений.
Мати, матінко, матуся - ці слова знайомі мені з самого дитинства. Від них віє спокоєм, теплом, добротою... З перших кроків життя мене оточувала материнська любов та ласка. Перші вірші та байки Глібова читала мені матуся, вона повела мене у дитячий садочок, а потім у перший клас. Так почалося моє навчання. Мати завжди була зі мною поруч: і в радощах, і в труднощах. Хто, як не мати, оберігає нашу родину від злих вітрів і лихоліття; дає нам мудру пораду у нашому складному житті; захищає нас від невірного кроку? А так легко помилитися і піти не тою стежкою, а ще й гірше зламатися і перекреслити усі матусині мрії. <span>Кожна мати радіє успіхам своєї дитини. Спочатку це перші літери рідною мовою у твоєму зошиті, потім ти починаєш писати речення, які складаються у твір. Яка це радість для матусі, коли ти напишеш свій перший вірш і він обов'язково буде присвячений їй, твоїй матінці, твоїй берегині. І ось до твоєї родини прийшло свято - ти закінчив школу, і перед тобою простеляється багато шляхів... так обери свій єдиний шлях на все життя, отримай ту спеціальність, що тобі подобається, не розчаруй свою матір. А вона буде радіти за тебе. Покидаючи материнську оселю, не забудь озирнутися і подякувати їй за все добро, що вона зробила для тебе...</span>
<span>1. "Життя в неволі нічого не варте, - відказав Максим, - краще смерть!" (І. Франко).
2. Пам’ятаю, казала мені мати: "Цей світ як маків цвіт: Зранку цвіте - до вечора опаде!" (О. Довженко).
3. "Роби добро, - казала мати, - і чисту совість не віддай за шмати!" (Д. Павличко).
4. Я подумав тоді: "Тіні коротшають так само непомітно, як і людське життя" (Г. Тютюнник).
5. "Ніщо так не красить людину, як натхнення", - подумала Ярослава (О. Гончар).
6. "Все, все ми віддаємо тобі, Батьківщино, - промовив він раптом якимсь дивним голосом ні до кого. - Все! Навіть серця" (О. Гончар).</span>
Відповідь:
водити приводити заводити
Пояснення:
Донецьк, Житомир, Київ, Луганськ, Миколаїв, Одеса, Полтава, Суми, Ужгород, Харків.