Если я не ошибаюсь, то это город Троя :З
Парижский договор 1856г после поражения России в крымскои воине лишил Россию контроля балканских и придунаиских княжеств,разрешил свободное плаванье по Дунаю,лишил Россию права держать флот в Черном море и на Дальнем востоке,что привело Россию к неизбежности продажи Аляски.
В
Индии, достаточно много рек, самые известные из которых, это Инд, Ганг,
Кавери (священная река), и Брахмапутра. Последняя кстати, считается
самой высокогорной рекой в мире.
<span> Борис Годунов появился на свет в 1552 году. Отец Бориса – Федор Годунов был помещиком. Федор умер 1569 году, Борис остался на попечительстве своего дяди Дмитрия Годунова. Позже Борис Годунов служил в опричном войск е, женился на дочери Малюты Скуратова , который имел особое уважение у Ивана Грозного . В сентябре 1580 года, Борис Годунов становиться боярином. Впоследствии семья Годуновых , и сам Борис набирают политический вес, и занимают высокую нишу в среде московской знати. Борис Годунов обладал всеми качествами успешного политического деятеля, он был умен и очень осторожен, старясь до нужного момента держаться в тени. В последние годы жизни Ивана Грозного , Борис Годунов имел очень большое влияние на царский двор, и ходил в царских «любимчиках». Деятельность Ивана Грозного , в определенный момент начала затрагивать интересы семьи Годуновых , говорят, что Годунов , непосредственно приложил руку к смерти царя. После смерти Ивана Грозного на престол вступил Федор Иванович . Новый царь нуждался в умном советнике. По – этому, при нем был составлен попечительский совет, куда так же вошел Борис Годунов . В результате интриг, совет распался, многие его члены подверглись репрессиям, и де – факто правителем государства российского стал Борис Годунов.</span>
<span>країнська громадськість вступила в революцію 1848 р. неорганізованою й роз‘єднаною, про що свідчить широкий спектр гасел українських політичних сил – від вимоги автономії українських етнічних земель до поміркованих пропозицій у культурно-освітній сфері. 2 травня 1848 р. у Львові було утворено першу в Західній Україні українську політичну організацію – Головну Руську Раду, очолювану єпископом Якимовичем. Рада стала, по суті, українським національним урядом. Її діячі вимагали утворення української автономії в Східній Галичині, аграрних перетворень, скасування станової нерівності, надання українцям права на вільний національний розвиток. На місцях виникло близько 50 «руських рад», народна Гвардія, загони селянської самооборони. Для сприяння розвитку української культури Рада утворила культурно-освітню організацію – „Галицько-Руська матиця”.</span>
<span>Характерною ознакою національного відродження в Галичині стала політизація, що виявилася у поєднанні як суто національних, так і політичних вимог, створенні нових організацій, діяльність яких спрямовувалась на задоволення національно-політичних потреб українського народу. Українські депутати увійшли до віденського парламенту, де відстоювали інтереси українського населення Австрії.</span>
<span>Придушення австрійською владою осередків революції 1848 р. спричинило згортання демократичних реформ і початок реакції. Проте розпуск громадських і політичних організацій вже не міг зупинити поширення національно-визвольних ідей, зростання національної свідомості українців. ГРР виробила політичну програму, що залишила у спадок наступним поколінням борців за національне відродження.</span>