Відомий філософ доби Відродження сказав: «Рослина без коріння всихає, людина без минулого не живе». У XVII столітті, коли європейські митці та науковці почали активно вивчати історичну спадщину своїх народів задля доведення самобутності й оригінальності культури кожного з них, ці слова стали символічними. Сьогодні, у столітті XXI, вони надзвичайно актуальні для українців, бо, напевно, небагато у світі націй, які так погано знають свою історію.
Ця проблема виникла не на сучасному етапі. Відтоді, як Україна опинилася під владою Польщі, Литви, Угорщини, Росії, її історія почала замовчуватися, а очевидні факти ідеологічно перекручувалися. Такі процеси тривали багато століть, і лише нині, у незалежній країні, стало очевидним, що незнання національної історії - справжня трагедія українського народу, який досі не визначив свого місця серед інших народів світу, не усвідомив своєї значущості.
Питання необхідності вивчення українцями вітчизняної історії піднімалося багатьма культурними діячами нашої країни. Уперше це зробили поети-романтики, збирачі фольклору, етнографи, фольклористи. Усі вони наголошували на тому, що знання історії - це духовна сила кожного громадянина, яка, за висловом М. Максимовича, здатна вивести людину із «тьми на світ Божий». Лише маючи таку силу, український народ зможе протистояти поневоленню й відстоювати своє право на незалежність.
Н. Девяносто сім
Р. Дев’яносто семи
Д. Дев’яносто сімом
Зн. Д5вяносто сім
М. На дев’яносто сьомому
О. Дев’яносто сьомим
Три примірника, сорок два комп'ютера, п' ятдесять вісім боржника, двадцять три стільця, одна п'ятих кілометра, чотири принтера, триста сорок два документа, три з половиною метра, сто тридцять три мешканця,сто сорок два американських доларів, три касових апаратів, двісті сорок три слухачів, тридцять два будинка, два сусіда, дванадцять місяців, три місяця, чотири директора, сто два стільця, сорок чотири громадянина, півтораста зошита, и сім з половиною кілограма
1. У далеку путь проводжала мати своїх дітей. 2. Навколо розкинувся широкий степ. 3. Лист надійшов з далекого Сибіру. 6. Марійка підхопила сильний нежить. 4. За її очима можна було зрозуміти весь біль. 5. Доносився барабанний дріб.
Ми вже мали бажання помиритися, але запекло мовчали очікуючи хто заговорить першим, і мабуть, від нашої злостивої мовчанки раптом вдалині бабахнуло громом, і небо оперезане блискавками стало бездонно-червоним, як пекло перекинуте догори ногами, а ми такі маленькі й смішні в своїй нікчемній сварці притулились одне до одного, так ніби ніколи не було між нами ні сварок ні непорозумінь, а лише оце бажання стояти обнявшись і відчувати тепло тіл і сердець.(Речення складне,двоскладне,поширине,неокличне,ускладнене однорідними членами речення та зворотами)( бажання помиритися, вдалині,бездонно-червоним, нікчемній, не було, ні непорозумінь)