Сербы - Черногория, Сербия, Хорватия, Босния, Герцеговина.
Болгары - Болгария, юг Украины, Молдавия, Македония Греция, Румыния, Сербия, США, Канада, Южная Америка, Австралия.
Чехи - Чехия, Франция, Великобритания, США, Словакия, Хорватия, Австрия, Польша.
Словаки (Словакия) - Чехия, США, Венгрия, Словакия, Сербия, Хорватия, Канада, Румыния, Польша, Украина.
Поляки - Польша, Украина, Казахстан, Чехия, Латвия, Россия, Литва, Белоруссия, Великобритания, Канада, Франция, Израиль, Бразилия, Германия, США.
Украинцы - Украина, Россия, Польша, США, Канада, Бразилия, Казахстан, Аргентина, Молдавия, Белоруссия, Германия, Португалия, Чехия, Словакия, Великобритания, Узбекистан, Азербайджан.
Белорусы - Белоруссия, Украина, Россия, Польша, Латвия, Литва, Канада, США, Германия, Киргизия.
Привет!
Из первопечатников я знаю: Ивана Федорова, Мелетея Смотрицкого, Криона Истомина и Василия Бурцева.
А отличаются учебники тем, что букварь Василия Бурцева без картинок, а у Кариона Истомина букварь с картинками.
Южная Корея: 592 млн тонн CO2 в год. Беженцы из Северной Кореи говорят, что жизнь в стране южных соседей — словно глоток свежего воздуха. Такая метафора может звучать как злая ирония: воздух в Южной Корее один из самых загрязненных в Азии, порой буквально удушающий. Весна в Сеуле — словно нахождение в одной комнате с человеком, выкуривающим по 4 пачки сигарет в день. В Южной Корее 50 угольных станций (и планируются новые), а в Сеуле проживает более 10 млн человек, и практически все пользуются автомобилями. В отличие от Канады, никаких мер, которые могли бы улучшить экологическую ситуацию, Южная Корея не предпринимает.
Ґрунт – поверхневий шар землі. Тому він сильно схильний до руйнування та забруднення. Найсильнішу дію на ґрунт надають водна та вітрова ерозія (від лат. «Ерозія» – роз’їдання). Найбільш чутливі до неї ґрунти, що не мають трав’яного покриву.
Навесні під час танення снігу вода бурхливими потоками тече з полів. Вона розмиває родючий верхній шар ґрунту і частина його забирає в річки та інші водойми. Багато ґрунту забирають і потоки дощової води.
Від потоків води на полях утворюються поглиблення (борозни). З року в рік вони збільшуються в розмірах і перетворюються в яри – глибокі і довгі западини в землі. Яри зменшують площі полів.
Верхній, родючий шар ґрунту нерідко здувають сильні вітри. Вони зносять частки ґрунту в місця, які непридатні для вирощування рослин. Особливо сильно ушкоджують поля пилові бурі. За один-два дні вони забирають шар ґрунту товщиною до 5-25 см.
При вирощуванні рослин в ґрунт вносять мінеральні добрива, а для знищення комах-шкідників використовують різні отрутохімікати. Часто добрив вносять більше, ніж їх потрібно для росту рослин. Надлишок мінеральних речовин і накопичувані в ґрунті отрутохімікати згубні для організмів-ґрунтоутворювачів.
Ґрунт на полях може бути сильно заражений різними дрібними круглими хробаками-паразитами, які сильно знижують урожай рослин. Особливо небезпечні на полях картопляна стеблова, цибульна, сунична та інші види нематод.
Щоб зберегти на полях родючий ґрунт, потрібно захищати його від розмиву водою і від вітру. Ґрунт на полях розмивається менше, якщо його орють впоперек заглиблень, пророблених струмочками при таненні снігу і під час дощів. Вода затримується пластами ґрунту і вбирається вглиб. Добре допомагає утримувати воду глибока оранка ґрунту.
Зберігають ґрунт від водної ерозії і способи сівби. Так, перехресний посів зернових та посів впоперек схилу зменшує змив ґрунту в 20-30 разів. Ґрунти, які зазнали водної ерозії, іноді на 2-3 роки перетворюють на штучні луки, і багаторічні трави відновлюють їх родючість.
Там, де утворюються яри, садять чагарники, які своїм корінням закріплюють ґрунт. Проти руйнування ґрунту водними потоками будують дамби, загати та інші споруди. На сирих полях, які можуть перетворитися на болота, роблять глибокі канави. У них збирається вода і стікає в найближчі струмки.
Для захисту полів від вітру садять смуги дерев і чагарників. Вони знижують силу вітру, сприяють збереженню вологи в ґрунті. У нашій країні лісові смуги є у всіх посушливих областях.
Щоб у ґрунті зберігалися необхідні умови для життя організмів-ґрунтоутворювачів, при знищенні шкідників потрібно використовувати отрутохімікати, які швидко розкладаються і не накопичуються в ґрунті, і вносити мінеральні добрива в кількості, необхідній для росту рослин.