Одного разу ми відпочивали на березі місцевої річки. З нами був також наш собака - Рекс. Він безтурботно обстежував прибережні кущі. Погода була дуже гарна. Згодом всі й забули про песика.
Раптом десь почувся його схвильований гавкіт. Я з друзями покинула частування та пішли на голос Рекса. Він стояв напроти якогось куща та зацікавлено його обнюхував. Коли я відхилила кущ, всі побачили гніздо дикої качки. Нарешті стало зрозуміло, чому собака підняв такий галас. Ми, звичайно, відігнали його подалі, щоб не налякати малесеньких каченяток. З того часу вони стали для нас добрими друзями. Кожного разу повертаючись до річки я їх підгодовую.
Ось така пригода.
Я намалювала коло. Коло будинку росли квіти.
Край села стояла хата. Я люблю тебе, мій рідний край!
Якось я повертався з магазину і побачив маленького кошеня. Він був чимось налякан. Мені його стало шкода, і я вирішив взяти його з собою. Я його приніс додому, помив та нагодував. Я бачив, як його очі почали сяяти від щастя. На наступний день він мене розбудив тим, що застрибнув на мене. Я зрозумів, що ця дружба назавжди. З того моменту ми стали нерозлучними товаришами.
Надеюсь, что помог Вам
Оголошення
01.12.17. року о 15:00 відбудеться конкурс танцюристів "Кришталевий черевичок". Виступати будуть учні 3 - 11 класів. Журі вибиратимуть переможців, яких нагороджуватимуть грамотами. Діти будуть танцювати вальс, джайв, народний танець та польку. Усі бажаючі можуть прийти до актової зали та підтримати учасників!
Дирекція школи
Улітку багато людей задіяні у праці на полі. Хто догляда овочі, хто косить траву, а хто вже збира перші врожаї. Відпочиваючи за містом, я часто спостерігала за такими працьовитими людьми і мені дуже подобалась їх старанність. Наприклад, ви можете запитати: "Що може зацікавити у праці звичайного косаря?". Та чи знаєте ви - наскільки, це клопітка робота? Тільки но сонце починає сходити на небі, а косар вже прямує на своє поле. Спочатку він обходить і обдивляється траву, вибирає з неї гілля, що можє заважати і починає точити косу. До роботи він приступа завзято і починає прокошувати невеликі рядки один за одним відкидаючи траву в один бік. Під час замаху косар стоїть прямо і опирається на одну ногу. Працює довго, майже до обіду, без перепочинку, а опісля знову береться за діло з тією самою енергією. Я дуже поважаю таких людей, за їх силу і характер.