<span>Добро й зло. Поняття вічні й нероздільні. І поки живий дух і свідомість людини, вони будуть боротися один з одним, добро буде «відкриватися» людині, висвітлюючи йому шлях до істини. Таку боротьбу представляє нам М. Булгаков у романі «Майстер і Маргарита», причому робить це своєрідно: перед читачем одночасно проходять два шари часу. Один пов’язаний з життям Москви тридцятих років двадцятого століття, іншої – з легендою або правдою про Иешуа Га-Ноцри. Булгаков дає нам «роман у романі», і обоє вони об’єднані однією ідеєю – пошуками істини й добра</span>Перенесемося в далекий Ершалаим, у палац прокуратора Іудеї Понтія Пілата. У білому плащі з’являється він перед людиною років двадцяти семи. Людина цей – кликали його Иешуа – обвинувачується в підбурюванні до руйнування ершалаимского храмуАрештант хотів було виправдатися. «Добра людина!..», але його «навчили» дотримувати етикету: Крисобой вийняв бич і вдарив арештованого по плечах. Важко не погодитися з тим визначенням, що дав собі прокуратор: «люте чудовисько». Понтій Пілат живе за своїми законами: він знає, що мир розділений на пануючим і подчиняющихся їм; що всесильно римського імператора, а в Ершалаиме він намісник імператора, виходить, пан всіх і вся. І раптом з’являється хтось, що думає
Анна була дівчиною з бідної сімї,працювала наймичкою,скромна,працьовита.Не боялася показувати свої почуття до Михайла,їй було байдуже про те,що думали люди,адже вона дуже кохала Михайла і довірилася йому.Щастя дівчина зазнає майже під кінець життя.
Рахіра дівчина із родини цигана,вона мала складний характер,була хитрою і підступною,хотіла отримати землю легким шляхом,на відміну від Анни була не працьовитою дівчиною.Вона була жорстокою і своїми злими намірами підштовхнула Саву на вбивство рідного брата.Риси характеру успадкувала від свого батька,який був циганського роду,мала якусь чаруючу силу,якою і вплинула на Саву.
Отже,можна зробити висновок,що це зовсім дві різні особистості як характером так і зовнішністю.
Тугар Вовк не тільки привласнив громадські ліси, що зроду годували тухольців, а й вирішив накласти мито на проїжджих, аби збагачуватись за рахунок простих людей. Тугар Вовк, за його власними словами, «плює на хлопський суд», але все ж не може опиратись рішенням, шо ухвалюють люди. За його вчинки йому присуджено покинути Тухольщину, і він змушений скоритися присудові.
Мій улюблений літературний герой- Швайка з повісті" Джури козака Швайки".
Я вважаю його прикладом для себе та хочу бути схожою на нього. Тому що він був сміливим, ніколи не опускав руки, завжди доводив діло до кінця. Він дуже прагнув здобути перемогу та встановити справедливість. Швайка мав ліпшого друга вовка, якого звали Барвінок. Барвінок врятував життя Швайці. Швайка був цілеспрямований та чесний.
Отже, за його гарними рисами характеру, на мій погляд він найліпший літературний герой. Я дуже хочу на нього бути схожою.
Без мови ми не змогли б ані поділитися новинами, ані щось прочитати. Без книги ми не змогли щось винайти, щось вивчити.