<span>Осіння пора! Як заворожує вона своєю красою. Але найбільш чаруючим і гарним постає перед нами осінній ліс. </span>
<span>Чудово, неначе в казці! Все навколо виблискує під яскравими промінчиками лагідного сонечка. Вже не почуєш веселих пісень дзвінкоголосих пташок. З дерев повільно опадає останнє листя, наче пофарбоване чарівним пензлем у жовтогарячий колір. Воно замріяно кружляє у повільному таночку, поки тихо долетить до землі. Приємно йти доріжкою, коли під ногами лагідно шарудить різнобарвний килим осені. А вітерець, пустотливо граючись, розносить по всьому лісу приємні пахощі достиглих ягід. Поважно хитають маленькі ялинки та високі сосни своїми вічнозеленими верхівками, ніби мирно розмовляючи між собою. Тільки свіжий подих вітру інколи порушує цю розмову. Аж ось у густих вітках блискавично промайнула і миттєво сховалась руденька білочка — весела сусідка всіх дерев і невпинна трудівниця. </span>
<span>Де-не-де з-під опалого листя виглядають маленькі боровички, лисички, підберезовики. </span>
<span>А високо в блакитному небі безперестанку пливуть темно-сині хмаринки, нагадуючи своїми обрисами різних казкових персонажів. Розсікаючи небесну блакить, повагом летять і зажурливо курличуть журавлі. </span>
<span>Як хороше, як гарно навкруги! Спасибі тобі, осінь, за цю красу! </span>
В котиках(рослинах)сиджу я , та милуюся їхньою красою.
У моєї кішки багато кошенят, тому вечорами я сиджу на дивані і теж увесь у котиках. Надеюсь я помогла!
культура це те чого мае дотримуватися кожна людина. Але в наші часи цього дотримується дуже мало дорослих і малих. Але є і зовсім інші випадки коли людина поводить себе дуже чемно. Ця людина називаєть інтелегент ця людина має таку привичку ніколи не бути грубим з оточуючими людьми. Я думаю таких людеї дуже мало але хотілобися щоб їх було більше.
Нажаль зараз я не маю можливосьтi зупинити пидвищиня цiн чи голод
деяких мiст в звяску з катастрофами. Та посадити дерево,чи намагатись
тримати природу в чистоти я можу,гадаю така невелика допомога моiй краiни не всим буде помитна.Хоч вона не велика та всеж...