<span>1. Як відомо, у Світовому океані міститься 97% всієї води на Землі. І, як заявляють океанографи, тільки 5% з них повністю вивчено.</span>
<span>2. На дні океанів існують справжні підводні річки, а точніше, випадки так званого «холодного просочування». Саме так називають ділянки, де сірководень, метан та інші вуглеводні просочуються через тріщини на дні, змішуються з морською водою, а потім неспішно рухаються, подібно до річок. Причому слово «холодне» у назві цього феномену не означає, що температура рідини в таких донних річках нижча, ніж у оточуючої морської води. Найчастіше температура буває навіть трохи вищою. На думку вчених, холодне просочування приурочено до тектонічно активних зон океанів. Наприклад, це явище зафіксовано в Японському жолобі, де океанічна земна кора занурюється під материкову.</span>
<span>3. Крім підводних річок, в океані існують також підводні водоспади. Причому деякі з них набагато більші за своїх наземних «родичів». Всього на сьогоднішній день відомо 7 подібних водоспадів. Причиною їх виникнення стають різниці в температурі і солоності різних ділянок океану і складний рельєф морського дна. На межі акваторій з різними умовами і за наявності підводних схилів щільна вода прямує до дна – замістити менш щільну воду.</span>
Найбільший з нині відомих підводних водоспадів знаходиться на дні Датської протоки, яка розділяє Гренландію та Ісландію. Його висота приблизно 4000 метрів, і він перемішує не менше 175 мільйонів кубічних футів води.
<span>4. Іноді в океані з'являються «молочні моря». Таке «море» являє собою велику ділянку океану, яка в буквальному сенсі світиться. За однією з версій, поява «молочних морів» пов’язана з життєдіяльністю люмінесцентних бактерій Vibrio harveyi, які створюють тривале світіння на великих ділянках океану.</span>
<span>5. За результатами дослідження, опублікованого в 2011 році в журналі PLOS Biology, в океані мешкає близько 2,2 мільйона видів організмів, з яких відомо тільки близько 194 400 видів.</span>
<span>6. Найбільшою рибою Світового океану являєтьсякитова акула. Окремі особини цього виду мали довжину 12,65 метра і досягали маси понад 21,5 тонни. Хоча існують також непідтверджені дані про існування ще більших особин. Сьогодні китові акули мешкають у всіх тропічних та помірно-теплих морях. Водночас найменшою рибою в Світовому океані вважається Schindleria brevipinguis, яка мешкає в коралових лагунах Бар'єрного рифу. Рибки цього виду можуть досягати лише 8,4 мм у довжину.</span>
<span>7. На глибині понад 1000 метрів від поверхні океану, в зоні, куди не проникає сонячне світло і де мало їжі, мешкають химерні риби, найчастіше зі страхітливим зовнішнім виглядом. За відсутності світла вони мають маленькі очі (або взагалі їх не мають), повільно плавають і ніколи не ганяються за своєю здобиччю, щоб зберегти енергію в умовах з недостатньою кількістю їжі. Найбільш глибоководною рибою визнана Abyssobrotula galatheae, яка була знайдена в жолобі Пуерто-Ріко на глибині 8370 метрів.</span>
<span>8. Відомі випадки, коли в океані утворювалось «хибне дно». Вперше про нього дізнались в 1942 році, коли декілька фахівців з акустичного зондування виявили в океані на глибині 300-450 метрів дивний прошарок, який відбивав звукові хвилі. Пізніше було виявлено, що «хибне дно» може бути утворене живими організмами, які уникають денного світла.</span>
<span>З'явилось безліч припущень, які саме організми створювали «хибне дно». Але зрештою виявилось, що це робили кальмари. Адже в зграях вони вміють розподілятися рівномірно, і таким чином здатні сформувати собою щільну масу, яка може стати перешкодою для звуку.</span>
<span>У раков форма сердца имеет метамерное строение: оно образует трубку, идущую по спинной стороне вдоль всего тела (у некоторых жаброногих раков) и снабженную в каждом сегменте парой остий. т.е трубочка</span>
Дано
длина ДНК=68нм
A=120(нук)
решение
68 нм - х пар нукл.3,4 нм - 10 пар нукл.х= 200 пар200*2(ПОТОМУ ЧТО ДВЕ СПИРАЛИ!)=400 нукл. всегоА=Т=120400 нукл.-100%120 нукл.- х%х=30%
Мышечная система состоит из отдельных дифференцированных мышц. Движения разных частей тела более разнообразны, чем у рыб.
Фасе́точные глаза́ (фр. facette—«грань») — основной парный орган зрения насекомых, ракообразных и некоторых других беспозвоночных. Характерно цветовое зрение с восприятием ультрафиолетовых лучей и направления поляризации линейно-поляризованного света, при плохом различении мелких деталей, но хорошей способностью различать мелькания (мигания) света с частотой вплоть до 250—300 Гц (для человека предельная частота около 50 Гц).
Зрачок у лягушек имеет вид горизонтальной щели. Он особенно удобен животным, подкарауливающим добычу над водной поверхностью. Жабам, активно разыскивающим добычу, одинаково важно иметь широкий обзор и по сторонам, и в высоту. Поэтому зрачок у них бывает ромбовидным или приближается к вертикальному.
Самый важный орган чувств у птиц - глаза (особенно у тех, что летают с большой скоростью). Они занимают всю переднюю часть головы и отделены друг от друга лишь тонкой костной перегородкой. Глаза птиц чутко фиксируют и самые незначительные изменения, как, например, перемещение солнца по небосклону, и быстрые, молниеносные движения.