Одиничний дієприслівник ВИДІЛЯЮТЬ КОМАМИ: Якщо стоїть перед або після дієслова-присудка й означає додаткову дію: Нюхаючи, не наситишся. Не розвертайся, доїхавши
<span> Яка ж чарівна пора року - ВЕСНА. "Чому?" - запитаєте ви мене. А тому, що навесні земля прокидається після тримісячної сплячки, повертаються пташки з вирію, ми чуємо їх радісний спів, все ожива і заново народжується. Так приємно дивитись, як зеленіє травичка, як на деревах з'являються бруньки і розпускається листя, перші пагони. Сонячне проміння падає на землю, зігріває усе, радіють люди, клопочуться в грядках, на городі.</span>
А квіти! Весна дарує стільки квітів і краси, що аж паморочиться від щастя голова. Незабутній аромат весни, він дуже ніжний.
А ще весна приносить багато свят і найбільше свято - Великдень (цього року 12 квітня).
Весна - чудова пора року. Бувають і дощові дні, але вони для того, щоб вмити сонну землю. Не журіться, бо скоро вигляне сонечко, заспівають пташки і сповістять всім: - Все буде добре!
Яка ж вона чудова
У вишиванці ніжній,
Красунечка природи
Весна - пора надії.
Вона прийшла до мене,
Промінням засвітила,
І дала мені сили,
Щоб я життя любила.
<span>
</span>
<span>Моя улюбленна тварина – собака, її звати Джуля, я її дуже люблю. Зараз я вам про неї розповім. Її потрібно 2-3 рази на день вигулювати.Щоб вона була вихован, її треба навчити. Наприклад, якщо вона хоче їсти, хай прийде до господара і почне гавкати, що чоче їсти. А ще, як прийдуть сусіди чи гості, навчити його, щоб давав лапу. Але вчити собаку потрібно змалку і вчити щодня, щоб він запамятовував.Тоді він все запамятає.Собака - це друг людини, він як ніхто допоможе людині. Кажуть люди, що собака пізнається в біді як ніхто інший. Якщо ви немаєте нікого, заведіть саме собаку.</span>
В житті українського народу пісні займають окреме місце . українські пісні надзвичайно мелодійні, в них поєднуються пісенність української мови та чарівність мелодії . українскі народні пісні сладалися протягом багатьох століть вони розповідають про цілі епохи в житті українського народу .
усе життя українців супроводжують пісні .іх у нашого народу сила-силенна . кожна подія супроводжується піснею:народження,праця,відпочинок всілля смерть.
<span> отож пісні - це наш здобуток. треба їх знати й берехти. </span>
Драматургічна творчість Григорія Квітки-Основ’яненка є цікавим і помітним явищем в українській літературі. Його п’єси «Сватання на Гончарів-ці» та «Шельменко-денщик» досі викликають інтерес та привертають увагу читачів, театральних діячів, кінематографістів.Привабливість названих п’єс полягає насамперед у яскравості гумористичного зображення життєвих явищ та людських типів. Ці драматичні твори визначаються літературознавцями як соціально-побутові. Гостре бачення письменником соціальних процесів і глибоке знання та майстерне відтворення народного побуту справді дозволяють характеризувати п’єси таким чином. Спільними для них є поширені в літературі того часу образи крутія та хитрюги-москаля, які однаково спритно морочать голови як своїм землякам-гречкосіям, так і зросійщеним, «новомодним» паненятам, що бавляться у світських людей. Це надає творам легкого водевільного забарвлення, виповнює веселими сценами, побудованими на простеньких інтригах. Сюжети нескладні й традиційні, збудовані на любовній колізії, яка розвивається в декораціях українського села з його тинами, призьбами, садочками, гарбузами (призначеними, крім кулінарного вжитку, для з’ясування стосунків між женихами та їх обраницями) тощо. Але, мабуть, найбільшої принади п’єсам надають словесні баталії персонажів, а також промовисті репліки «в сторону», які веселять нас, втаємничують у справжні думки та якнайкраще розкривають характери героїв.