1,Льонька-головний персонаж,2,Портрет і зовнішність хлопця,3,Риси характеру Ленда а)доброта і щирість,б)чуйність,в)здатність фантазії і творчого мислення,г)спостережливість й обізнаність,д)працьовитість,е)поважність до матері,Адама,Ніни.ж)любов до природи ,з)вміння цінувати дружбу.4)Вплив інших персонажів на формування світогляду хлопця,5)Льонька- мала природна енциклопедія,6)Значення образу героя.
1 Знайомство з Сіроманцем
2 Погоня за Сіроманцем
3 В пастку
4 Він вижив
5 Нові друзі
6 Плани на подорож
7 Місто
<span>Тема: змалювання життя українського суспільства к. ХVІІІ — поч. ХІХ ст., різних верств населення (під виглядом троянців, латинян та інших народів).</span>Ідея:висміювання українських панів і чиновників, козацьких старшин, їх паразитичного життя, обжерливості, пияцтва, нікчемних сварок;водночас – уславлення патріотизму, вірності обов’язку, мужності, товариської солідарності (Еней, троянці, Низ та Евріал).<span>Основна думка: засобом сміху викрити і засудити негативні соціальні явища суспільства к. ХVІІІ ст.— поч. ХІХ ст.</span><span>Жанр: а) епічна поема — великий віршований твір, у якому розповідається про значні події і видатних осіб;</span><span>б) травестійний (з франц. переодягання) твір. І. Котляревський переодягає своїх героїв в український одяг, згадує про українські страви, напої, народні ігри, пісні, зображуються риси життя різних соціальних верств часів автора;</span><span>в) бурлескний твір – цей жанр вимагав, щоб про буденне говорилося піднесено, а героїчний зміст викладався вульгарно.</span>Таким чином, «Енеїда» — травестійна, бурлескна поема, оскільки створюється різкий контраст між першоджерелом («Енеїдою» давньоримського поета Вергілія), міфологічною темою й прийомами їх розкриття.Проблематика:соціальна нерівність; патріотизм народних мас, громадський обов’язок;виховання майбутнього покоління;дружба і ворожість;любов і ненависть;людяність і моральна нікчемність.<span>«Енеїда» — енциклопедія життя українського народу. Легко і невимушено вплітаються у сюжет поеми описи різних аспектів життя українця. У поемі зібрано велику й цінну етнографічну, етнологічну і фольклорну інформацію. У структурі поеми описано народні вірування, звичаї, ігри, обряди, справи, побут, кухню й одяг.</span>Композиція<span>Твір містить шість частин, які змістовно пов’язані з подорожжю Енея і тими пригодами, що трапилися з ним.</span><span>Експозиція: знайомство з Енеєм і його ватагою троянців, які нагадують козаків-запорожців, з їх завзяттям, хоробрістю, веселими звичаями і войовничим настроєм.</span><span>Зав’язка: подорож Енея з троянцями у пошуках Італії.</span><span>Кульмінація: битва Енея з Турном, в результаті якої боги також розділились на два загони.</span><span>Розв’язка: перемога Енея над Турном, бо Зевс зглянувся на героя і став на його бік: «Живе хто в світі необачно, / Тому нігде не буде смачно, / А більш, коли і совість жметь».</span>СюжетУ творі накладаються дві сюжетні лінії:основна — реальні мандри запорозьких козаків після зруйнування Січі;канва сюжету поеми Вергілія.<span>Перша сюжетна лінія домінує над другою через образну систему твору. Звідси — історично обґрунтовані висновки про характери героїв як національних типів, а конкретно — як запорозьких козаків.</span>
<span> Пройдуть роки. Життя героїв складеться по-різному. Дядько Чепіжний впаде у одну з ям, які викопував для звірів. Він теж буде немічний і , можливо, почне співчувати старому вовкові. Настануть спокійні дні для Сіроманця, він житиме у Сашка. Сусіди, бачачи лагідний характер вовка, перестануть боятися його. Галя стане ветеринаром. Вона залишиться працювати у рідному селі. Лікуватиме хворих тварин. Сашко вивчиться на лісника. Здійсниться його мрія. Він зі своїм Сіроманцем стане надійним захисником і охоронцем лісу.</span>