1. Три сини.2. Указ короля.3. Рішення третього сина.4. Зустріч з сивим дідусем.5. Порада та допомога.6. Летючий корабель.<span>7. Слухало, Скороход, Стрілець, Об’їдайло, Обпивайло, Морозко.</span>8. Останній дивний пасажир корабля.9. Зустріч з королем.10. Незадоволений володар.11. Слухар підслуховує розмови.<span>12. Перше завдання та допомога Скорохода.</span><span>13. Друге завдання та допомога Стрільця.</span><span>14. Третє завдання та допомога Об’їдайла.</span>15. Четверте завдання та допомога Обпивайла.<span>16. П’яте завдання та допомога Морозка.</span>17. Шосте завдання.18. Велике військо.19. Чарівне перетворення.<span>20. Пишне весілля.</span>
Дошка, коридор,парта, карта,таблиця,азбука,прапор,писати-слова мандрівники.
Головний герой - підліток Павлусь.
Карий — зловісна постать, душогуб, жорстокий грабіжник, безбожник, потурнак, митець вигадувати муки, харциз. У нього «світилися очі, мов у вовкулаки». Пін убивав і продавав людей. Жінки дітей ним лякали.<span>Головний герой повісті - підліток Павлусь.
Харциз - розбійник
Потурнак - потурчений.
Андрій Судак (дідусь)
Степан Судак(батько)
Петро Судак (брат)
Дід Панас (січовий бандурист)
Семен Непорадний (митець орудувати арканом)
Недоля (людяний сотник)
Остап Тріска (хоробрий ватажок)
Остап Швидкий (невільник - українець, татарський бранець)
Гусейн (татар - бранець)
Мустафа - ага (татар - бранець)</span>
"Часи змінюються, і ми змінюємося разом з ними" - ций крилатий вираз приписують кільком мудрецам, але, хто б це не сказав, він був правий - певною мірою. Проходять сторіччя, і змінюються суспільства, люди, їх світогляд. Те, що вважалося безумовною істиною сто років тому, зараз істиною може не бути. Але є речі, які не застарівають і нікроли не застаріють. Деякі ідеї, виказані кілька сотен років тому, залишаються актуальними і сьогодні.
В цьому можна переконатися, якщо перечитати твори Григорія Сковороди, що жив і творив у 18-му сторіччі. Він був знаним просвітителем-гуманістом, поетом, письменником, педагогом та мудрим мандрівним філософом. Спілкування зі Сковородою вплинуло на ціле покоління освічених українців.
Сковорода був переконаний, що цінність людини визначають не її зовнішні якості, такі як, наприклад, багатство, а внутрішні - справедливість, розум, милосердя, великодушність. Це твердження є істиною і тепер. На думку Сковороди, для будь-якої людини свобода є надзвичайно важливою. Будь-хто погодиться з цим і зараз.
Григорій Сковорода вважав, що людині важливо "пізнати себе" для того, щоб усвідомити особливості свого характеру, виявити свої здібності і обрати "сродну працю" - такий рід діяльності, до якого найбільше схильна конкретна людина. Така праця є важливою умовою щастя. Хто заперечить це твердження? Воно є і завжди залишиться істиною.
"Святість життя полягає в робленні добра людям", - писав цей мудрий філософ. Сковорода спирався у своїй філософії на Біблію, але не любив лицемірства і церковної схоластики, тому служителі культу його не любили. Але народ любив: його твори, що поширювалися у списках, попадали навіть під стріху селянських хат. Через десятиріччя після смерті філософа селянський син Тарас Шевченко буде "списувати Сковороду" у саморобну книжечку.