ЄВШАН — ЗІЛЛЯ (ПОЛИН)<span> — символ пам'яті; рідної землі, Батьківщини, своєрідний пароль українців. Євшан — зілля (полин) — степова запашна рослина із червоним або пурпуровим цвітом.</span>
1.Одруження Анастасії.
2.Взяття її в полон.
3.Гарем султана.
4.Обрана в улюблениці султала та нове ім'я-Хюрем.
5.Суперечка між найпершою улюбленицею Сулеймана.
6.Образи Хюрем на візира.
7.Одруження сестри великого імператора.
8.Життя та багатодітність Хюрем
дитина Ібрагіма.
9.Смерть паши та Хатідже
10.Викрадення султани.
11.Битва за майбутній престол синів султана.
12.Одруження дочки султани Міхрімах.
13.Суперечки за улюблениць синів Сулеймана Прекрасного.
14.Нова улюблениця імператора.
15.Смерть Хюрем.
16.Султана Міхрімах та її гарем.
17.смерть Імператора.
18.Обрання султаном Селіма ...и т.д.
Образ Шептала: покірний, роботящий, пишається своїм походженням і білим кольором шкіри, полюбляє волю, повага до Степана.
Вірш «Запрошення» — це звернення до прийдешніх поколінь. Поет усім тим, хто хоче його «духа визвать» обіцяє показати безліч світів «оригінальних і капризних», безліч шляхів, а також відчинити замкнуті двері. Михайлові Семенку вдалося перемогти «всі стихії й дощі», тому, звичайно, прогулятися з ним уночі було б цікаво. Ліричний герой поезії уявляє себе духом із потойбіччя. Він говорить про те, наскільки життя таємниче й загадкове, скільки в ньому доріг, котрі треба подолати, який різноманітний у людини вибір. Пізнати сенс буття і небуття — це дійти «до останнього пункту», відчинити «двері замкнуті». Не кожний на це зважиться, адже чекають на мандрівника «всі стихії й дощі». Прогулятися в пітьму, спробувати осягнути таємниці життя й запрошує читачів поет разом зі своїм ліричним героєм.
його почали порівнювати з хмелем, через його ж слова. Він говорив, що:" Хмель віри не питає. Хмель і наших приймає".