Вмиваюся і снідаю-тут чергуються приголосні
З щасливим шлюбом, веселим святом,
Щоб вам до віку в добрі купатись,
Кохати вірно, не розлучатись,
Щоб вечорами не сумували
В нових колисках дітей гойдали,
Щоб вас втішали сини і дочки
І в хорі лунали їх голосочки,
Щоб горе й невдачі вас обминали,
А друзі та рідні не забували,
Жили 100 років і не старіли.
Щоб вами пишалась вся наша родина
Життя віше спільне цвіло як калина,
Щоб все, що бажаєте, в хаті ви мали
<span>І щоб як і ми на весіллі внуків гуляли
З весіллям вас Дідусь та Бабуся,ваш онук(онучка)
</span>
Спекотній серпень,кілька сходинок,обкласти квартиру
<span>Яка</span><span> </span><span>чаріно</span><span> </span><span>проходить зима. Ця</span><span> </span><span>високоповажна красуня</span><span> </span><span>вміло</span><span> </span><span>прикрашає все навколо оксамитом снігу.Навіть, маленькі пташки її люблять, хоч вона</span><span> </span><span>безжально</span><span> </span><span>ховає їх їжу під пухнастий килим снігу.</span><span> А чому б їм її не любити? Червоненька калина завжди піклується про них.Безкорисно годує солодкими кетягами. Апотім пташки віддано її віддячують, ретельно збираючи комашок з її листочків щовесни. Вони, напевно, чудово товаришуть<span>Ⓐ</span>. </span>
Праця чоловіка годує, а лінь<span> марнує.
</span>