<span>Навесні природа пробуджується від зимового сну. Поступово сходить сніг, та земля недовго лишається чорною та голою. Тільки-но теплішає, звідусіль починає пробиватися молода яскраво-зелена трава, на деревах набухають бруньки та згодом перетворюються на маленькі листочки. На водоймах швидко тане лід. Крига гойдається на воді, доки зовсім не перетвориться на неї. Весняне небо зазвичай чисте, блакитне, і по ньому швидко пливуть сніжно-білі хмаринки, схожі на тварин - лева, черепаху, різні предмети, навіть обличчя людей.</span>
Веселі проліски тянуться до сонця. Прозорий струмок тихенько шепоче. Пташка мелодійно співає мені.
Н.в. вісімдесят чотири тисячі вісімсот сімдесят шість
Р.в. вісімдесяти чотирьох тисяч восьмисот сімдесяти шістьох (або шести)
Д.в. вісімдесятьом чотирьом тисячам восьмистам сімдесятьом шести
Зн.в. вісімдесят чотири (чотирьох) тисячі вісімсот сімдесят шість
Ор.в. вісімдесятьма чотирма тисячами вісьмомастами сімдесятьма шістьма
М.в. (на) вісімдесяти чотирьох тисячах восьмистах сімдесяти шести (шістьох)