[ ]; [ ], i [ ], ( немов), (що), (немов), (щоб).
СЕрденько а не сердЕнько!
Ми- підмет, полюбили - присудок, гомін вулиці,тишу Дніпра, хащі лісу-додатки
присливья
Рідний край щиріш любити научає нас розлука (Леся Українка). 2. Ти знову обійдеш всі рідні місця, і сонце тобі усміхнеться тепліше. Там думи ясніють і дихать вільніше, там туга зникає і квітнуть серця (І. Коваленко). 3. Я все люблю в своїм краю, найбільше — матінку свою (М. Сингаївський). 4. Є край, де найкраще співають пташки і квіти цвітуть, наче диво (Л. Пилип'юк).
Я вважаю своїм справжнім другом свою маму. Ви напевно запитаете мене, чому саме мама?
Ось я вам зараз і відповім тому, що я своїй мамі можу розповісти усе, що в мене на дущі, про свої почуття. Тобто усе, що в мене накопичилося в серці, і якщо я їй все розповім, то в мене аж камінь з серця йде геть. Моя мама мій найкращій друг.І я її дуже сильно люблю.