Формування особистості - це складний і довгий процес. Він розпочинається ще з раннього дитинства і завершується тільки після смерті особи. На мою думку, існує багато чинників, що регулюють ці зміни.
По-перше, суспільство та оточення відіграє, напевно, найважливішу роль у творенні людини. Доречно згадати Чіпку з твору Панаса Мирного "Хіба ревуть воли, як ясла повні", адже з дитинства він проводив багато часу з бабусею, яка намагалась виховати його чемною та порядною людиною. Однак, бабуся помирає, і згодом Чіпка потрапляє під вплив поганої компанії Лушні, Пацюка та Мотні й стає злочинцем.
По-друге, власний вибір. Як відомо будь-яке наше рішення має силу змінити життя на "до та після". У мене є доволі сумний досвід із життя. Мій друг, відмінник та медаліст, дуже добрий, високоосвічений, інтелігентний хлопець, одного разу зробив дуже неправильний вибір, який перекреслив усе його життя. На одній із нічних вечірок йому запропонували спробувати наркотики. Хоча він дуже вагався, але все ж погодився, адже вважав, що від одного разу нічого не буде. Це була, безумовно, фатальна помилка. Йому вистачило цього "одного разу", щоб повністю закинути навчання, красти з дому останні речі, порвати зв'язки з усіма друзями - і все заради нової дози.
Отже, пам'ятаймо, що процес формування особистості не завжди є гладким. Але ми самі обираємо середовище та друзів, правильні чи не дуже рішення, тому відповідно самі творимо себе. Тож не треба пливти за течією, а самому шліфувати свій характер, бо як говорив Наполеон Бонапарт: "Я сам себе сотворив, сам собі все підкорив".
Одного разу у мене трапилась несподівана знахідка: я побачив мале цуценя<span>, таке ніжне і розгублене, що сердце болісно стиснулось. Він самотньо сидів у порожньому парку, трохи змокший від нещодавного дощу. В нього були великі темнокоричневі очі, палкі і розуміючі. Я підійшов ближче і побачив червоний ошийник у ньго на шиї з блискучою підвіскою. На ній було написано Плямко. І дійсно, шерсть у цуценяти була коротка і вся в коричневих плямах, ніби від фарби. Я взяв Плямка на руки і відніс додому. Він тремтів і тулив до мене мокрий носик, і ніби обіймав мене маленькими лапками. Прийшовши додому я вимив його і витер - він зігрівся і почав весело бігати по квартирі. Тепер Плямко мій кращий друг.</span>
Ответ:
Тридцятьма вісьма
Объяснение:
Н. тридцять вісім
Р. тридцяти восьми (тридцятьох вісьмох)
Д. тридцяти восьми (тридцятьом вісьмом)
З. тридцять вісім (тридцятьох вісьмох)
О. тридцятьма вісьма (тридцятьома вісьмома)
М. (на) тридцяти восьми (тридцятьох вісьмох).
-Коля, пошли поиграем в футбол?
-Не могу, Вася, мне сегодня делать много уроков.
-Ой, смотри, что это там? Собака?
-Действительно, собака! Она ранена?
-Вроде бы нет. Смотри, на ней ошейник!
-Значит она чья-то. Потерялась видимо.
-Пошли, отнесем ее в милицию!
-Пошли!