Снились Тарасові в чорній неволі
Гори дніпрові високочолі,
Де сокорина, пухом припала,
Віти на воду порозпускала.
Снилась веселочка в тихі години,
Що позичає в плесі краплини.
Снився щоночі сивий Славута,
Вся Україна, горем закута.
Рідний народ його, битий і гнаний,
Як він устане, зірве кайдани,
І розкувавши руки могучі,
Панство несите скине із кручі.
Все, що наснилось,— пісня сказала.
Пісня пророча — правдою стала!
Цвітом повиті Тарасові гори.
Поле безмежне з вітром говорить.
Слово Тарасове струнами б'ється.
Ходить між люди — з серця до серця.
Ходить між люди, лине світами —
Так йому жити й жити віками,
Поки, як море, в срібній обнові
Б'ються об берег хвилі дніпрові!
1. Самостійна частина мови, яка називає предмет і відповідає на питання -хто? -що?
2. Іменники змінюються за відмінками: Мати, матері, матері, матір, матір'ю, на матері.
3. За допомогою зміни закінчень.
4. Синоніми: друг, приятель, товариш, побратим. Антоніми: радість - сум, швидко - повільно.
5. Іменники можуть виступати другорядними членами речення, або ж підметами.
Сам придумай)это не сложно
Голова (голів - корінь, а закінчення). Лоб ( це все корінь). Ніс (це все корінь). Уста ( вуст - корінь, а закінчення). Руки (рук - корінь, і закінчення). Живіт ( живий - корінь, від закінчення). Нога ( ніг - корінь, а закінчення). Палець (це все корінь). Ніготь ( ніг - корінь, хоч - суфікс). Стопа ( стоп - корінь, а закінчення).
На передньому плані картини бачимо невеличкий струмок. В
ньому чітко відображено сіруватий колір осіннього неба. Дерева вкриті пізнім
золотом, а кущі, що зображені зліва сяють багрянцем.
По центру картини намальовано будиночок. Він є доволі
невиразним і теж передає осінній настрій. Здається, що тут зображено середину
жовтня – листя вже змінило барви, але ще не опало.
На задньому плані художник окреслив лінію гір, які доповнюють
картину. Перед ними видніються високі смереки.
<span>Картина оповита легким сумом, але вона передає спокій тому,
хто буде на неї дивитися.</span>