<span>опинитися просто неба - залишитися без хати, немає де жити</span>
Терентій Гаврилович Пузир хазяїн, мільйонер.
Марія Іванівна його жінка.
Соня їх дочка.
Феноген права рука хазяїна.
Маюфес фактор [посередник].
Павлина кравчиха з города.
Зеленський, Ліхтаренко – економи.
Куртц шахмейстер [спеціаліст з розведення овець].
Петро Петрович Золотницький – родовитий багатий пан.
Калиновим учитель гімназії.
Зозуля помічник Ліхтаренків.
Лікар.
Харитон – розсильний.
Петро. Дем’ян. Дівчина. Юрба робітників
<span />Роман багатий на яскраві образи. Головний героєм є Григорій Многогрішний, політичний в’язень, людина сильна і духовно, і фізично. Він має незламну волю та готовий боротися за людську сутність і свободу. Його не скорили ні страшні фізичні, ні моральні знущання. Навіть його прізвище невипадкове, воно таке ж саме як і у Дем’яна Многогрішного, українського гетьмана, засланого в Іркутськ. Григорій Многогрішний – це відтворення образу непідкореної України.Родина Сірків також пам’ятає свою батьківщину. Вони опинилися на чужині, проте змогли зберегти свій «український» світ, сповнений моральної чистоти та гармонії. Сірки - люди горді та сильні, їх загартувала сувора природа. Атмосфера в родині, що врятувала Григорія, світла і добра, тут він знаходить справжній домашній затишок. Родина Сірків має незвичне заняття - вони виловлюють тигрів в тайзі. Вони вступають в двобій з цими сильними та гордими тваринами, достойними супротивниками, і виходять переможцями.Цим сміливим мисливцям протиставляється майор Медвин. Цей кат полює на Григорія. Він уособлює сталінську репресивну машину, що прагне зламати та знищити таких волелюбних людей як Григорій Многогрішний чи родина Сірків.<span>Роман закінчується оптимістично. Григорій перемагає Медвина в двобої. Багряний вірить у перемогу добра над злом, свободи над гнітом. Пригоди Многогрішного продовжуються,адже він продовжує свій путь, свою боротьбу.</span>
Ідея твору : уславлення мужності, сміливості, винахідливості та заздрості старшини реєстрових Конецпольського.