Відповідь:
Усі знають,що кожна людина індивідуальна — та має свій тяжкий характер. У цій повісті описується саме найпоширеніші види. Такі як гордість,заздрість,жорстокість,та інше. Кожна людина по-своєму добра та погана. Важливо друг до друга ставитися добре,та з повагою. Про це і йдеться у цьому творі. Кожна людина проблематична,та треба знайти підхід,до даного характеру,а потім людина сама вам відкриється. Особливо на той час,коли ішла Друга Світова Війна (час коли усе відбувається), у людей були дуже важкі часи,і характери мінялися. Усі були похмурі,сумні. Але зараз усе мирно та спокійно. Яка би людина не була,тяжка за характером,або навпаки, треба знайти підхід,і усе. Так Ніна Бічуя і написала свій твір,і тут,у творі може знайтися і ти.
Пояснення:
соловей, верба, сонце, дерево, суниця. Мати, брати, ручка, колосок, коса.
Если хочешь, можешь у меня списать, если что-то поймёшь)
Як чудово на прогулянці в зимовому лісі!
<span>Все навкруги біле, вкрите пухнастим м'яким снігом. На гілках дерев, особливо на широких лапах ялинок, лежать купи снігу, схожі на шапки. Всі гілки схилилися під вагою снігу. Коли сніг падає з дерева, гілка розпрямляється. </span>
<span>Небо чисте, блакитне. На сонці сніг блищить, переливається і грає всіма барвами веселки, навіть дивитися боляче на цю розкіш. </span>
<span>Мороз. Сніг вискрипує і хрумає під ногами. Якщо взяти в руки трохи снігу і уважно роздивитися, то кожна сніжинка — як витвір мистецтва, ніби якийсь казковий майстер-ювелір зробив ці крихітні ажурні зірочки. </span>
<span>Дерева вкриті не тільки снігом, на гілках — іній і паморозь. </span>
<span>У лісі дуже тихо, здається, що всі сплять під білосніжною ковдрою. У морозному повітрі звуки розносяться дуже швидко і лунають на далеку відстань. Ось ворона каркнула, ось сорока застрекотіла, ось ще якась зимова пташка подала голос. А це синичка цвірінькає. Насиплю їм хліба і борошна, їм важко знаходити їжу взимку. </span>
<span>Ні, не всі заснули. Ось і чиїсь сліди на снігу. Хто тут бігав? Може, заєць в білому зимовому кожушку рятувався від рудої красуні-лисиці або від сірого зголоднілого вовка. </span>
<span>Сонце взимку сідає рано. Ось вже рожевіє сніг на капелюшках ялинок, а білі берізки самі стають золотаво-рожевими. Спочатку блакитні, а потім сині і фіолетові тіні лягають на сніг між дерев. Небо червоніє на заході, а зі сходу іде темрява, навіть тоненький серпок місяця вже можна побачити. Вечоріє, холодно. Повертаємось додому, по своїх слідах ідемо назад по хрусткому снігу. Вийшли з лісу, озирнулись — а він вже чорний на синьому сніговому килимі. </span>
Людина,яка хоче досягти успіху в житті,повинна знати свої справжні достоїнства і вади.Тоді їй легше буде допомогтися успіху в будь-якій роботі,визначиш своє місце в колективі,стати кращою.Треба спробувати дізнатися,який ти і насправді
-без недооцінок і переоцінок,пізнати самого себе.На мою думку,людина повинна зважати на те,як до неї ставляться інші люди.Коли ти не сподобовся другові,якщо через тебе страждають батьки,рідні,тобою незадоволенні йчителі -ти теж повинен бути незадоволенний собою.