Дієслово, однина, сер. рід, закінч е
перша дієвідміна
Напевно в житті будь-якої сучасної людини рано чи пізно наступає момент, коли вона починає усвідомлювати себе частинкою навколишнього світу.
Спочатку ти просто живеш, насолоджуючись щасливим дитинством і безтурботністю буття. За тебе все вирішують батьки вдома, вихователі в дитячому садку, вчителі в школі. Але, одного разу, ти раптом починаєш ясно розуміти, що хочеш сам приймати рішення і розвивати в собі особистість, здатну до самореалізації.
Я і світ — в цих двох словах світить з небес сонце, занурюючи свої промені в пінний, морський прибій; щебече канарейка в клітці за вікном, і тихо крадеться до неї пухнастий, рудий кіт; гримить деком бабуся, виймаючи з печі рум'яний, вишневий пиріг; мукає на лузі корівка, ліниво пережовуючи соковиту конюшину; летить в небі літак, вітально похитуючи срібним крилом, і багато-багато іншого, що оточує нас у повсякденному житті.
Роль природи у житті людини дуже велика. Тому що завдяки природі ми можемо жити і отримувати задоволення від навколишнього світу! Відповідно з цього ми не можемо жити без природи. Природа не тільки радує наше око, але й допомагає. Наприклад рослини роблять кисень, корисні копалини дають нам бензин, сіль, глину і так далі, цей список дуже великий і через це наше життя стало кращим! Отже, природа має велику роль у житті людини, допомагає їй у всьому і надає усмішки.
Заспіваю, — розвернулась
Висока могила,
Аж до моря запорожці
Степ широкий крили.
Отамани на бенкеті,
Неначе на раді,
Походжають, розмовляють;
Вельможна громада
Не втерпіла, ударила
Старими ногами.
Надворі світає;
Погас місяць, горить сонце.
Сирота Ярема, сирота убогий:
Ні сестри, ні брата, нікого нема!
Все йде, все минає — і краю немає.
«Невесело, сину:
Дніпро на нас розсердився,
Плаче Україна...»
А за раду спасибі вам,
За раду лукаву.
Благослови, кажуть, батьку,
Поки маєм силу;
Благослови шукать долю
На широкім світі
Добридень же, тату, в хату,
На твоїм порогу,
Благослови моїх діток
В далеку дорогу
Ще нещодавно важкі краплі теплого дощу падали на землю. Напували трави, дерева та квіти. А вже виглянуло лагідне сонечко. Одинокі перехожі складають парасольки. Висихають калюжі. Діти з радістю знову вибігають на подвір’я.
Ось таким є короткий та добрий літній дощ.
------------------------------------------------------------
Осінній дощ тривалий та холодний. Струмками тече вода з гілок дерев та дахів осель. Темні хмари ще довго виснуть над землею. Вітер то здіймається, то вщухає. Вздовж доріг та тротуарів зробились тоненькі потічки. Перехожі завбачливо узяли парасольки. Перестрибують через калюжі. У повітрі неприємна сирість.
Осінні дні наповнені дощами.
-------------------------------------------------------------
Літній дощ.
Ще зовсім недавно на небі сяяло привітне сонечко.
А тепер на зміну теплу прийшов проливний дощ. Його великі краплі вистукують дощову мелодію на асфальті. Хоч і не всій дітворі це до вподоби, проте він дуже потрібний та корисний для природи. Зрошує безмежне поле. Напуває рослини такою потрібною водицею. Приносить довгождану прохолоду в спекотний день.
<span> Після дощу усе починає оживати. Гарненькі маленькі квіти піднімають свої голівоньки. Здається вони вітаються з сонечком, що вже знову виглядає на блакитному небі.</span>