Капиталистическое_ земля в частной собственности, земледельцы уже лично свободные, развито фермерство. Крепостное - большая часть земли у помещиков, крестьяне и личнозависимые и поземельно - платят оброк и отрабатывают барщину, что и тормозило развитие крестьянских хозяйств, а земля общинная. Помещики не стремились переходить на новые формы хозяйствования, это требовало финансов и усилий, их устраивал старый метод. Пореформенная промышленность стала развиваться активнее, так после отмены крепосного права часть крестьян могла уже переселиться в город, что расширило рынок труда.
Введение золотого рубля укрепило финансовую систему страны, отсюда и финансирование прмышленности.
Перші телефони у Києві Редагувати
Перші телефони в Києві було встановлено ще 1884 року. Ці передвісники телефонізації містились у ресторані Семадені та в магазині Попова, їх використовували лише для внутрішнього зв'язку. А 1885 року в місті почали створювати першу телефонну станцію в приміщенні поштової контори за адресою: вулиця Хрещатик, №24/26.
Відкриття першої повноцінної телефонної станції в Києві Редагувати
Днем народженням київського телефону стало 1 квітня 1886 року, коли урочисто відкрили першу телефонну станцію Києва. В день відкриття станції запрацювало 60 телефонів, а до кінця року їх було вже 175 номерів із яких 10% становили квартирні телефони, а 55% — торгівельні фірми, промислові заклади і адміноргани. Трохи згодом, в Києві були відкриті 5 «говорильних» пунктів, де за 25 копійок можна було придбати 3-х хвилинну розмову з будь-яким абонентом. З 1895 року плату за розмови знизили до 15 копійок. В 1892 році в Києві нараховувалось вже 409 абонентів та 479 телефонних апаратів, а станція мала 9 комутаторів і все це господарство обслуговувалось 37-ми працівниками. На кожен комутатор приходилось до 200 з'єднань за добу. В 1893 році була споруджена ще одна станція на Подолі, що мала 300 номерів. Історичною для Києва стала весна 1901 року, коли вперше монтувалась телефонна каналізація. В траншеї укладались циліндричні бетонні труби на 12 та 24 канали, діаметр кожного з них становив 90 міліметрів. Колодці телефонної каналізації будувались «серйозно та на довго».
Будинок поштово-телеграфної контори на Хрещатику, де розташувалась перша телефонна станція
В подальші роки модернізація продовжувалась. В 1904—1912 роках ємність кабельних мереж зросла до 4000 пар, а ємність станції до 4200 номерів. Покращилась, також, і якість зв'язку. Але попереду очікували нові ускладнення — попит на телефонній зв'язок значно перевищував технічні можливості телефонної мережі і вже в 1912 році всі ємності були вже задіяні та технічні можливості для розвитку вичерпано. На той час телефонна щільність становила 0,9 телефонів на 100 киян. Новим етапом розвитку електрозв'язку було закладення фундаменту нового приміщення Міської телефонної мережі, замість старого за тією ж адресою. Сталося це 12 липня 1912 року. Слід зазначити, що ця будівля стоїть і досі та розміщується там Державна Радіокомпанія України. Роботу з реконструкції приміщення було закінчено в 1914 році, в жовтні. Незабаром якість зв'язку поліпшилась та й попит значною мірою був забезпечений. В цьому ж році телефонна щільність вже склала 1,6 апарати на 100 мешканців Києва. Киян тоді було всього 261 тисяча, а телефонів в мережі — 4178.
В и Г
Основной целью Николай 1 была борьба с революционным духом, а где такой дух-там начинается бунтовать народ, начинает вырабатывать в себе храбрость пойти против царя. Таким образом Николай проводил политику укрепления самодержавия и всячески поощрял дворянство(так же укреплял их власть)
Николай подавлял восстание в Польше(1830) и Венгрии(1849), тем самым показывая гегемонию России и конечно были подавлены,дабы эти восстания не распространялись на Россию матушку.
Раскол Германии
Причины:
- поражение во Второй Мировой войне, после которого
последовало разделение на Восточную и Западную части.
- Конфликтующие стороны Холодной войны воздействуют на разделенные
части Германии – западные страны делают сильное западное государство из
Западной части Германии (ФРГ), и социалистический блок – на Восточную часть
Германии (ГДР).
Последствия:
- граница между ФРГ и ГДР стали ареной для противоборства в
период «холодной войны»
- был установлен оккупационный режим в период с 1945-1952
годы
- большое количество немцев-беженцев (численность 8
миллионов)
- быстрое экономическое
развитие ФРГ
- миграционный шквал из ГДР в ФРГ
- либерализация режима в ГДР
- объединение двух частей после падения СССР
Есть в губоководной бухте Сардонического залива славный порт. Пирей - вот его название. Удобно кораблям в нем швартоваться. Моряки меж собой зовут его Порто-Леоне. Это отого, что стоит так большая каменная скульптура льва. Порт хорошо укреплен и соединен общими стенами с Афинами до которых всего 10 километров будет. Кораблей в нем много, аж дух захватывает - мачты до самого горизонта тянутся. Славный и добрый порт и торговля в нем хорошая идет.