Уранці сонце піднімається.
У ранці школяра лежать книжки та зошити.
Орієнтовний план1. Оксана — шістнадцятилітня дочка Векли.2. Що за дівка!3. Ставлення Оксани до старців, калік.4. Весела «зірочка між усіма зірками».Уже туж-туж Векла дожидала зятя. От-от у Пилипівку почнуть старости заходити до неї, бо вже її дочці Оксані буде шістнадцятий рік. А що то за дівка була! Білявенька, моторненька, швидка, прудка, на річах бойка, проти всякого звичайненька. Де вона, там з неї і регіт, і сміх, і іграшки, і вигадки. Як то в матері не було ніякого хазяйства, а все жила з копійки, то Оксані нічого й робити було. Чи вчинила хлібця, чи спекла — мерщій до подруг: там її ждуть, дожидають, як навесні ластівки; бо як защебече, як забаляндрасить, так усім весело, хоч цілий день слухав би її, а вже розсмішити — так подавай! Коли б мертвий чув, як вона баляси точить, то й той би розреготався, не то вже живий, що так і лягають від сміху. На вулиці, на вечорницях, у колядці наша Оксана перед веде; без неї не знали, що б і робити.А хоч би яка весела була, та побачить старця, каліку або погорілого, уже вона все покине — зараз до нього, розпитує, візьме за руку, поведе до себе, нагодує, обділить чим бог послав, на дорогу дасть і випровадить за село; тільки й видно її, як вона коло бідності в’ється та знай слізоньки утира. Обділила, випроводила, слізоньки втерла, біжить… уже і верховодить,так як була.Набігається у хрещика, виморить усіх, давай хороводи водити! Повела кривого танцю, так що другі дівчата! Їх і не видно за нею. Як зірочка вечірня між усіма зірками; як утінка по воді пливе, та вихиляється, та головкою поводить, та веселенько на всіх погляда… а як зведе пісеньок, знаєте, що при хороводах треба співати, так як та сопілочка або тихесенький дзвоник… Усі інші співають на весь рот, а вона і губоньок не роззіва, та її голосочок чують від усіх, що так за серце і бере (За Г. Квіткою-Основ’яненком).
Орієнтовний план
1. Оксана — шістнадцятилітня дочка Векли.
2. Що за дівка!
3. Ставлення Оксани до старців, калік.
4. Весела «зірочка між усіма зірками».
Це?
З давніх-давен український народ шанував свята. Але з особливою надією і любов’ю чекали люди Великодні свята. Саме з них починається справжня весна, буйноквіт природи. Саме на це свято всі бабусі і мами печуть паски і роблять крашанки. Змалечку нетерпляче чекаю щороку Різдва і Великодня, як найголовніших, найвеселіших свят. Мені подобається спостерігати, як народжується свято, як випікають паски. Запашні, духмяні, вони так і зачаровують своєю красою. Починають пекти їх у чистий четвер. У хаті повинно бути прибрано, вимито, рушники випрані, накрохмалені, стіни побілені. Як тільки мама виставляє на стіл борошно, масло, яйця, родзинки, ваніль, до хати заходить святковий настрій. Добра, гарна паска - гордість господині. Є прикмета: славна паска - на добрий рік. Ото вже чаклує мама над тістом! Як добре вимісить, то’.пильнує, щоб не «втекло» з діжі. А поки паска підходить, під випічку готують круглі бляхи, змащують олією і виставляють на стільці, щоб були під рукою. У печі тим часом розкладають вогонь. Досвідчені господині, котрі живуть у селі, знають, що найкраще пекти паску на вишневих дровах, тому й готують їх завжди заздалегідь.
З- твердий, дзівнкий, приголосний
б - тв., дз, пригол.
и даллі самі
р
а
й
е
ш
с
а
