Умовно анатомічно нервову систему поділяють на центральну, до якої входить головний і спинний мозок, та периферичну, що включає всі нервові тканини за межами центральної. Центральна нервова система забезпечує взаємозв'язок клітин, тканин та органів організму. Вона впливає на їхню діяльність, регулює процеси, що в них відбуваються, і спрямовує їхню роботу. До того ж центральна нервова система забезпечує зв'язок організму з навколишнім середовищем. За допомогою рецепторів центральна нервова система отримує інформацію про всі явища, що відбуваються у довкіллі та організмі. Збудження, що надійшло до неї, там переробляється і як імпульс передається робочому органові.
До складу периферичної нервової системи входять нерви, що відходять від головного (черепно-мозкові), спинного мозку (спинномозкові) і нервових вузлів.
Загалом від центральної нервової системи відходить 43 пари нервів: 12 пар черепно-мозкових від головного мозку і 31 пара спинномозкових - від спинного. Черепно-мозкові нерви іннервують органи чуттів і деякі м'язи (виняток - блукаючий нерв, що відповідає за роботу органів травлення, серця і дихальних шляхів). Деякі черепно-мозкові нерви (зоровий) складаються лише з чутливих волокон. Спинномозкові нерви іннервують усі ділянки тіла людини, розташовані нижче шиї (мал.2).
Будова нервової системи людини
Мал.2. Будова нервової системи людини
Волосяной, щетиной.
Самые основные виды покровов.
Город: голуби, воробьи. Леса: дятлы, иволга. Поля: дрозд, куропатка. Водоемы: бекас, аист. Горы: беркут, горные индейки.
1. Преобразование световой энергии в химическую и образование первичного органического вещества, что делает возможным существование на Земле гетеротрофных организмов.
2. Поддержание постоянного газового состава атмосферы в результате поглощения углекислого газа и выделения кислорода.